Закарпатський кореспондент > Суспільство / Останні новини / ukrnet > Закарпатці про нову поліцію: проведено опитування

Закарпатці про нову поліцію: проведено опитування


13-07-2016, 18:40
Закарпатці про нову поліцію: проведено опитування
Студенти відділення соціології та соціальної роботи Ужгородського національного університету провели опитування щодо оцінки реформування органів внутрішніх справ серед мешканців таких населених пусктів: Ужгорода, Мукачева, Хуста, Воловця та смт. Дубове Тячівського району.

Зокрема, вивчалося ставлення респондентів до поліції в цілому та до її складової – патрульної поліції. В ході дослідження було вивчено питання довіри городян до нової поліції, до патрульної поліції, ефективності роботи поліції за різними напрямками та довіри до різних соціальних інституцій в Україні.

Куратор дослідження, старший викладач кафедри соціології та соціальної роботи УжНУ Дмитро Афанасьєв розповів детальніше про те, як проходило соціологічне дослідження в краї.

– Подібне дослідження студентами УжНУ проводилося лише стосовно поліції чи й інших правоохоронних органів?


– Дослідження стосувалося питань національної та патрульної поліції. Ці поняття було розмежовано, як і населенні пункти. Справа в тому, що в Ужгороді та Мукачеві вже діє новостворена поліція, а в Хусті, Воловці та Дубовому поліцейські, які здійснюють свої функції за трошки старою схемою. В цьому плані ми розмежовували і обізнаність людей щодо того, яким чином діє нова поліція. Досліджували рівень довіри пересічного громадянина до поліції та довіри до неї в порівнянні з іншими інститутами, соціальними службами, такими як церква, волонтерство, органи влади і так далі.

– Скільки людей проводили це дослідження?

– Ми підключили студентів, які вже знайомі з методикою, методологією соціологічного дослідження. Вони знають, яким чином безпосередньо контактувати з респондентами, як обробляти отриману інформацію. Ми як викладачі кафедри робили патронаж, тобто стежили за їхніми роботами, щось підказували. Викладання в нас поставлено на досить хорошому рівні, тому така практична робота нашим студентам дається досить легко. Загалом було залучено 8 осіб.

– Якою була методологія цього дослідження?


– Це була кількісна методологія, ми проводили опитування анкетуванням. Вибірка була на основі квотного методу, тобто не імовірнісна. За основними характеристиками ми обирали вік, стать і освіту. Тобто наші студенти вибирали респондентів на основі цих категорій, критеріїв. Це зроблено для того, щоб було враховано думку всіх категорій Закарпатської області.

– Скільки людей було опитано?

– В кожному населеному пункті була своя вибірка, тобто ми її робили в пропорційному відношенні до кількості населення. Найменша кількість, 120 людей, була у Дубовому.

Закарпатці радо говорили про поліцію

– Наскільки люди хотіли говорити на цю тему?


– Люди охоче говорили. Справа в тому, що, за нашими спостереженнями, закарпатці досить активно спілкуються з соціологами, тобто для населення немає якихось табуйованих тем. У цьому випадку люди дуже добре йшли на контакт - і ми дістали досить репрезентативну інформацію.

– Наскільки можна судити про чесні відповіді? Люди часто відповідають не так, як думають, а так, як «правильно думати».

– Ми в анкету вносили перевірочні питання. Наприклад, було питання: «Чи ви довіряєте поліції?», а з іншого боку – питання, які стосувалися безпосередньо роботи: швидкості реагування на виклики «102» або поширення такого явища, як корупція. Відповіді у нас співпали за цими питаннями. Звісно, відносна чесність – це проблема всіх досліджень. Але я хочу сказати, що з додатковими критеріями ми можемо стверджувати, що наші респонденти відповідали чесно.

Люди формують думку про поліцію на основі чужого досвіду

– Як можна використовувати отримані дані?

– Ми можемо використовувати ці дані у своїй роботі. Це підготовка курсових робіт: в підсумку три курсові роботи були захищені за результатами цього дослідження. Можливо, в подальшому будуть якісь соціальні проекти. А крім цього, будь-який зріз суспільної думки має в подальшому покращувати роботу. Керівництво поліції може використовувати отримані дані для проведення якихось реформ та нових підходів.

– Які закономірності ви побачили під час підбиття підсумків дослідження? На що поліції потрібно звернути найбільшу увагу?

– Якісні дослідження полягають у суб’єктивній думці кожної конкретної людини. Ми використовували кількісну методику, яка охоплює масовість. Проте, щоб досліджувати мотиви, що саме спонукає людей довіряти поліції, або йти на контакт з правоохоронними органами, потрібні зовсім інші методи та інша структура діалогу. Ми б могли дослідити, що мотивує людей контактувати з поліцією, оцінювати її безпосередню якість. Критерії на основі індивідуальних випадків формують в подальшому колективну, масову думку. Люди, що мають оцінку від контакту з поліцією, поширюють суб’єктивну думку в своєму середовищі. Інформацію про роботу в такий спосіб люди формують не лише щодо правоохоронців, але й усіх органів, які дотичні до людей.

– Ви досліджували роботу Національної поліції до реформування, зараз саме відбувається атестація працівників ГУНП в Закарпатській області, чи заплановані дослідження після цього процесу?

– Ми зацікавлені в такій співпраці. Наша кафедра та Національна поліція в Закарпатській області уклали договір про проходження практики. Наші студенти будуть проходити її на базі ГУНП. Практиканти зможуть перманентно використовувати свої методики для того, щоб сформувати суспільний зріз діяльності поліції. Тому і під час реформування, і після реформування ми готові зі свого боку сприяти таким практикам, а вони в нас тривають впродовж всього року, так як УжНУ має гнучкий навчальний процес.

Відділ комунікації поліції Закарпатської області
Закарпатці про нову поліцію: проведено опитування

Вернуться назад