В Ужгороді представили оновлену майстерню Бедзіра (ФОТО)
12-07-2016, 21:44
Відомий закарпатець був членом Національної Спілки художників України, учасником художніх виставок, обласних та закордонних. У 2002 році митця не стало. Знаково те, що сталося це напередодні дня Петра і Павла. Колеги Бедзіра згадують, що тоді ще був живий Скунць, який написав: «Покинув Павло Петра на свято Петра і Павла».
Закарпатські художники і просто поціновувачі мистецтва долучилися до створення музею. Павло Ковач разом із дружиною Ольгою зібрали речі Павла Бедзіра і доклали найбільше зусиль для створення майстерні. Зараз завершують ремонт у творчому приміщенні музею.
Павло Ковач, який є послідовником і учнем Бедзіра, розповів: «По суті, філософія руйнує всякий міф. Тут є багато речей не тільки Павла, а й Лізи. Це була художня пара, рідкісна в тому розумінні, що могли разом співіснувати тільки в творчості. Я вперше зустрів Павла у 78-му році. І ось за той весь час поки я є членом Спілки художників, років 25, я розумію, що Бедзір постійно якось випадає з того культурного контексту, в якому ми перебуваємо. У багатьох існує образ Бедзіра-дивака, але я думаю, що він просто чужак у нашому середовищі. Тому що особливий».У майстерні закарпатського митця колеги зібрали його фотографії, колекціоновані книги, записки, його речі. Зберігся навіть його черевик, який тепер висить на стіні музею, як традиційна підкова – на щастя.
Художниця Емма Левадська згадала: «Коли ми тут працювали, наша майстерня була поруч із майстернею Лізи і Павла. Якось він захотів прийти в школу, показати учням техніку. Так от школярі ще довго пам’ятали «шкрябанку», якої їх навчив Бедзір. Надихала художника кава. Вони з дружиною були безпосередні, як діти».
На відкриття прийшло й багато молоді. Приємно, що молоде покоління добре сприймає художника і черпає в нього натхнення для ідей. А зібрана Бедзіром література, яка зберігається в музеї-майстерні є справжнім багатством філософії та джерелом творчої наснаги.
Пояснюючи життєві принципи, Павло Бедзір говорив: "Я - людина планети і буду вірний усьому людству. Україна повинна народитися з гуманності, вищого планетарного розуміння людини. Україна має бути Україною духовності, Україною Сковороди. Якщо станеться не так - то я залишуся людиною, яка належить сама собі".
Юлія Медюх, «Закарпатський кореспондент»
Вернуться назад