Про це у своєму блозі \”Подорожуй\” пише закарпатський мандрівник Віктор Стинич.
Подаємо дослівне цитування поста блогера:
\”Історія про тунелі в Кольчині обростає настільки розкішними деталями, що її треба складати в окрему статтю, для повноцінного сприйняття, але деякі частини покажу, щоб тримати в курсу.
Під минулим постом, з\’явилось декілька коментарів, від тих хто проходив ці тунелі у дитинстві, що там було всередині, що тунелів було два, що він роздвоюється під землею і викопали їх турки. Дещо підтверджується, дещо ні, але історія стає цікавою.
Гарним здивуванням було, що тунелі в Фрідяшові/Кольчині є на мапах 1865 року. Це за 25 років до будівництва гідроелектростанції. І так, тунелів є два (дивіться уважно). Вони подавали воду на ливарний завод, який знаходився зовсім не там, де його нащадок завод Кірова. І на hamori malom, що має бути водяною кузнею чи, можливо, кузнею-млином для переробки руди.
Знайти об\’єкти на місці, допоміг Павло Порохнавець, без якого, ми б нічого не знайшли, та ще й місцеві жителі дали б нам копняка під зад, за те що шукаємо щось в їхніх городах. Велика подяка.
Спочатку, він завів нас на територію заводу, де був вхід в тунель, але він виявився засипаним. Знайшли тільки шматок бетонного фундаменту, а пізніше мені скинули фото якогось шлюзу, який я не побачив у кущах.
В сусідній кафешці, збереглися стенди присвячені історії заводу та місцевому ливарнику Ондрашу Шосселу, який був одним з найвідоміших скульпторів-ливарників Угорщини. Ще розповім про нього окремо.
На місці колишнього ливарного заводу, знаходиться цвинтар, на якому є пам\’ятник Шосселу. Колись він був з чавуну, але хтось його вкрав і відновили вже з каменю.
Перший тунель, проходить якраз під цвинтарем і був частиною загальної гідротехнічної споруди, яка складалася з двох тунелів, декілької каналів та системи шлюзів.
Пані Ліза Маркович проживає в будівлі колишнього заводу, а згодом лісокомбінату, і дякую, що не відмовилась показати підпірну стінку, яка залишилась з тих часів. Якщо вони почнуть копати глибше в городі, то можуть знайти багато цікавого.
На ділянці її сусідки, знаходиться вихід з першого тунель. Господарів не було, тому ми не зайшли. Знаємо тільки, що він замурований всередині, перетворений на підвал, і коли зберігали капусту, то вся згнила.
Вхід в підвал теж знайшли, він знаходиться на пагорбі, але нажаль засипаний. Якщо б не дідо Георгій Віщак, то могли б тільки гадати на основі координат.
Ось такі цікаві моменти цієї історії і нові запитання, на які треба знайти відповіді та скласти в одне ціле.
Ну що, побачили тунелі на мапах? Олександр Богданов готує мапу цих об\’єктів, тому координати напишу окремо\”.
