Четверо військових капеланів різних конфесій стали лауреатами міжнародної відзнаки імені отця Омеляна Ковча за видатний гуманітарний внесок. Одним з них став отець-капелан Мукачівської греко-католицької єпархії, парох церкви села Середнє Закарпатської області Іван Ісайович.
27 березня у Національній опері України відбулась VIII щорічна церемонія вручення відзнак імені отця Омеляна Ковча.
Лауреатами міжнародної відзнаки стали українські військові капелани різних конфесій, – пише Укрінформ.
Цьогоріч лауреатами відзнаки стали отець-капелан Іван Ісайович Мукачівської Греко-Католицької Єпархія, отець-капелан Юрій Казміренко (Православна Церква України), отець-капелан Павло Гончарук (Кам’янець-Подільська дієцезія, Римо-Католицька церква в Україні) та голова ГО “Об’єднання християн-військовослужбовців України”, пастор-капелан Василь Хіміч (Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів).
Отець Іван Ісайович є засновником і і керівником дитячого будинку. З перших днів війни добровільно став капеланом 128-ї гірсько-піхотної бригади. Був поранений. Продовжує душпастирську опіку учасників бойових дій і всіх, хто потребує допомоги в зоні спротиву російській агресії. Відзначений нагородою \”Народний герой України\”.
Отець Юрій Казміренко у вересні 2014 року добровільно обрав справу служіння тим, хто на фронті. Працював водієм швидкої допомоги батальйону \”Айдар\”. Був поранений під час обстрілу в місті Щастя. Продовжує душпастирську опіку в зоні бойових дій.
Отець Павло Гончарук місію служіння обрав як капелан Християнської служби порятунку. В умовах бойових дій був душпастиром для бійців 128, 10, 72, 57 бригад. Продовжує працювати з демобілізованими воїнами та їхніми родинами. Організовує благодійну допомогу для військових підрозділів на передовій.
Отець Василь Хіміч присвятив себе душпастирській місії в зоні бойових дій восени 2014 року. Опікувався військовослужбовцями 57-ї механізованої бригади та 73-го Морського центру Сил Спеціальних Операцій. Допомагає військовим вдовам. Його душпастирська місія для українських воїнів і їхніх родин триває й сьогодні.
Комітет із вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча одностайно ухвалив рішення про відзначення цих чотирьох капеланів.
Комітет було засновано в 2010 році. Його Почесним головою був Кардинал Любомир Гузар. Діяльність Комітету здійснюється під патронатом Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава Шевчука.
Омелян (Еміліан) Ковч — священномученик УГКЦ, праведник України. Греко-католицький священик, що все своє життя присвятив допомозі ближньому. Будучи капеланом в Українській галицькій армії завжди перебував із вояками на передовій, щоб підтримати їх морально та й фізично. На парафіях, де він служив, одразу брався за організацію громадського та культурного життя парафіян. Проводив прощі та євхаристійні здвиги (собори) навіть у час радянської окупації.
Був активним у суспільно-політичному житті українців, за що неодноразово переслідувався польською, радянською і нацистською владами. Під час одного із своїх ув\’язнень написав книгу — «Чому наші від нас втікають». Під час нацистської окупації допомагав євреям, врятував більше десятка осіб, зокрема відомого белзького рабина Арона Рокеаха.
Його допитували у тюрмі на Лонцького у Львові, де вимагали визнання вини і відмови від подальшого хрещення євреїв, а також відмови від протестів засудження дій нацистської влади. За свої дії був ув\’язнений та відправлений до концтабору Майданек, де й помер та був спалений у крематорії.
27 червня 2001 року у Львові Папа Римський Іван Павло II проголосив його блаженним мучеником разом з іншими мучениками греко-католицької Церкви