Закарпатська обласна прокуратура готує апеляційну скаргу на визначення розміру грошової застави для колишнього голови Рахова. Ужгородський міськрайонний суд встановив суму, яку обвинувачення вважає занадто низькою для особи, підозрюваної у службовому підробленні та розтраті коштів з державного бюджету.
Підозрюваний протягом майже трьох років перебував у міжнародному розшуку, намагаючись уникнути відповідальності. 10 вересня 2026 року його офіційно екстрадували з Румунії. Передача затриманого українським правоохоронцям відбулася на міжнародному пункті пропуску Порубне за сприяння Офісу Генерального прокурора та румунських колег.
Після того як ексмера повернули до України, прокуратура наполягала на його триманні під вартою. Суд розглянув це клопотання та обрав запобіжний захід, проте запропонував альтернативу у вигляді застави. Сума, яку необхідно внести для виходу на свободу, склала приблизно 333 тисячі гривень.
Представники прокуратури переконані, що така сума не є достатньою для забезпечення дисципліни підозрюваного. Сторона обвинувачення планує оскаржити це рішення, оскільки попередні дії чоловіка свідчать про його бажання знову втекти за кордон, щоб уникнути правосуддя.
Слідчі наголошують, що підозрюваного вже двічі затримували на території Європейського Союзу. Під кінець 2025 року його схопили в Чехії, де він мав залишатися під наглядом. Проте чоловік знову порушив правила та перемістився до Румунії, де був затриманий вдруге.
За версією слідства, колишній міський голова організував схему з штучним завищення вартості будівництва реабілітаційно-оздоровчого центру. Хоча документи свідчили про повне виконання всіх робіт, незалежна експертиза виявила розбіжності як у фактичних обсягах будівництва, так і в їхній ціні.
Експосадовцю було заочно повідомлено про підозру у розтраті майна через зловживання службовим становищем та службовому підробленні. Його дії кваліфікували за частиною 4 статті 191 та частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, підкресливши попередню змову групи осіб.
Згідно з чинним законодавством, санкції за цими статтями передбачають суворе покарання. Максимальний термін позбавлення волі становить вісім років. Крім того, суд може заборонити засученому обіймати державні посади або займатися певною діяльністю протягом трьох років.
Наразі досудове розслідування продовжують слідчі ГУНП у Закарпатській області під процесуальним керівництвом обласної прокуратури. Оперативний супровід справи забезпечує Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області.