Щорічно в Україні виконується від 15 до 18 тисяч складних хірургічних втручань на відкритому серці, серед яких особливе місце посідає протезування серцевих клапанів. Для мешканців Закарпатського регіону єдиним спеціалізованим центром, де мають технічну можливість та кваліфікацію для таких операцій, є Закарпатський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії в місті Ужгород.
Фахівці цього закладу щороку проводять сотні операцій, іноді здійснюючи унікальні маніпуляції, коли шанси пацієнта на виживання вимірюються відсотками. Одним із таких екстремальних випадків стала заміна одразу трьох клапанів серця, яку успішно реалізувала команда кардіохірургічного відділення під керівництвом досвідченого лікаря Володимира Вайди.
Репортаж із центру операцій: миті, коли серце потребує негайного порятунку…
Простір операційної Закарпатського кардіоцентру виглядає світлим та стерильним. У центрі, під потужним освітленням спеціальних ламп, розташований операційний стіл. Сьогодні тут відбувається надскладний процес — заміна трьох клапанів на відкритому серці. Постійний шум моніторів супроводжує чіткі та виважені дії хірургів, анестезіологів та медсестер. Короткі команди, взаємне розуміння з пів погляду та синхронні рухи свідчать про високий рівень взаємодії команди.
Володимир Вайда, завідувач кардіохірургічного відділення, пояснює журналісту, який одягнений у стерильний одяг, що більшість процесів відбуваються майже без слів, оскільки кожен член команди ідеально знає свою роль та наступний крок.
Лікар заходить до зали, коли перший етап роботи вже завершено: перед очима відкрите і вразливе людське серце. Спеціалізована апаратура щосекунди відстежує всі життєві показники хворого, адже найменша похибка може бути фатальною. Сьогодні хірурги працюють з критичним випадком, де необхідно замінити аортальний, мітральний та тристулковий клапани одночасно.
Проте головний виклик полягає не лише у масштабності втручання чи тривалості самого процесу.
Основна складність полягає в тому, що серце пацієнта перебуває в стані сильного виснаження. Через це лікарі не можуть заздалегідь точно спрогнозувати, як міокард відреагує на маніпуляції та чи зможе він самостійно відновити роботу після операції.
Пів року очікування, що призвели до погіршення стану
Історія цього пацієнта є яскравим прикладом того, як втрачений час впливає на здоров’я. Симптоми хвороби з’явилися давно. Володимир Вайда згадує, що чоловік звертався до нього приблизно шість місяців тому, і тоді його стан був значно стабільнішим. Вже тоді була рекомендована операція, яка була б простішою і мала набагато кращі прогнози, проте пацієнт вирішив відкласти втручання.
Протягом наступного пів року хвороба невпинно прогресувала, руйнуючи ресурси організму.
Тепер хірург демонструє стан серця пацієнта, пояснюючи ситуацію доступними словами:
Він зазначає, що за багатьма клінічними ознаками серце перебуває в дуже поганому стані. Для нефахівця це можна пояснити так: здорове серце має бути значно меншим за розміром. Такі сильні зміни в структурі органа зустрічаються навіть у практиці досвідчених кардіохірургів рідко.
Поряд із головним хірургом працюють анестезіологи, перфузіологи та медсестри. Кожен відповідає за свою ділянку роботи, діючи як єдиний механізм, майже без зайвих слів.
Водночас лікар розповідає, що подібні операції зазвичай тривають від 7 до 8 годин, а іноді й довше. Бувають дні, коли виконується дві такі операції поспіль, тому повернення лікаря додому пізно ввечері є звичною справою.
Один із кардіохірургів зауважує, що це вже сьома операція за тиждень, але вони звикли до таких навантажень і мають необхідну витривалість.
У цей час Володимир Вайда просить передати йому протез клапана. Медсестра обережно дістає білий пристрій із упаковки, озвучуючи кожну свою дію. Після підготовки протез передається хірургам. За допомогою мікроскопів лікарі чітко бачать робоче поле і ретельно прошивають нитки в манжету клапана для його герметичної імплантації. Спостерігати за цим процесом — це як бачити роботу ювеліра, де кожен рух є результатом багаторічного досвіду та тисяч проведених операцій.
Хірург також розповідає про технічні особливості: під час таких втручань часто знижують температуру тіла пацієнта до 32-33 градусів. Це робиться для того, щоб зменшити потребу серця та мозку в кисні приблизно на 5% з кожним градусом зниження. У деяких випадках температуру опускають навіть до 24 градусів, що є стандартною медичною практикою.
Зупинка серця заради його порятунку
Поруч із хірургічною командою працює апарат штучного кровообігу.
Поки лікарі проводять заміну клапанів, функції серця та легень повністю бере на себе ця машина. Команда відчуває велику відповідальність, адже обладнання вже морально та фізично застаріло, і потреба в його оновленні є критичною. Контроль за апаратом здійснює Роман Мороз, завідувач відділення інтенсивної терапії та реанімації. Він постійно стежить за датчиками, температурою та десятками інших показників.
Після завершення основного етапу настає один із найскладніших моментів — відновлення роботи серця.
Цей процес має бути максимально обережним та поступовим.
Володимир Вайда пояснює, що потужність апарату штучного кровообігу знижують дуже повільно — по 5–10%, одночасно збільшуючи навантаження на серцевий м’яз. Для здорової людини такі зміни непомітні, але для виснаженого міокарда вони можуть стати вирішальними для життя.
Саме в такі хвилини стає очевидним, що кардіохірургія — це результат синхронної роботи цілого колективу, а не досягнення однієї людини.
Локальна допомога: шанс для закарпатців на лікування вдома
Можливість проводити такі складні операції в Закарпатті з’явилася у 2010 році з відкриттям кардіохірургічного відділення в обласному центрі. До цього моменту пацієнтам доводилося шукати допомогу в Києві або виїжджати за кордон, що було складно і дорого.
Сьогодні в центрі виконують аортокоронарне шунтування, протезування клапанів, операції на аорті та інші складні втручання, більшість із яких потребує використання штучного кровообігу.
За рік кардіоцентр надає амбулаторну допомогу близько 40 тисячам людей, а понад 5 тисяч пацієнтів проходять стаціонарне лікування. Кожна цифра тут — це окрема людська доля: від звичайної консультації до екстреної госпіталізації та складного хірургічного втручання.
Наразі в центрі працює 150 ліжок, а медичну допомогу забезпечують 219 працівників, серед яких 54 лікарі та 79 представників середнього медичного персоналу.
У цій ситуації статистика перестає бути сухою цифрою.
В операційній усі ці показники звужуються до одного конкретного пацієнта.
А точніше — до одного серця, яке потребує негайного порятунку прямо зараз.
Лікування не закінчується виходом із операційної
Навіть після накладання останнього шва шлях пацієнта до одужання тільки починається.
Організму потрібен значний час для відновлення після такого масштабного втручання. Володимир Вайда зазначає, що повна реабілітація зазвичай триває два-три місяці, стільки часу необхідно для того, щоб повністю загоїлася грудина.
Що стосується операцій на клапанах, то медичний контроль потрібен значно довше.
Відповідаючи на запитання про терміни нагляду, Володимир Вайда коротко відповів: протягом усього життя.
Тому робота хірургів не обмежується операційним столом. Потрібно виходити пацієнта в реанімації, супроводжувати його в період реабілітації та протягом багатьох років контролювати стан серця.
Про сенс своєї діяльності Володимир Вайда говорить простою, нею медичною мовою.
Під час операції його запитали, чи існують втручання, які він любить найбільше.
Спочатку він пожартував, сказавши, що любить свою роботу і що будь-яка операція є результативною, якщо вона виконана якісно.
А потім додав: «Знаєте, яка найкраща операція? Та, якої не довелося робити».
У цій фразі закладено більше істини про кардіохірургію, ніж у будь-яких термінах. Сучасна наука дозволяє зупинити серце, використати апарат штучного кровообігу, замінити клапани та знову запустити орган.
Проте ідеальним сценарієм є той, коли до цього взагалі не доходить.
Коли людина не чекає пів року, поки задишка стане нестерпною. Коли вона не звикає до постійного болю і не відкладає візит до лікаря на потім.
Адже іноді серце дійсно не може більше чекати…
Для довідки
Що таке заміна клапанів серця і в чому полягає складність процедури
Серцеві клапани (аортальний, мітральний, тристулковий та клапан легеневої артерії) діють як насосні затвори: вони забезпечують рух крові в одному напрямку і запобігають її зворотному потоку. Якщо через вік, інфекції, ревматизм або склероз клапан звужується або закривається нещільно, серце працює з критичним перевантаженням. Операція призначається при стенозі (звуженні) або вираженій недостатності, коли ліки вже не допомагають, а пацієнту загрожує серцева недостатність.
Суть процедури: пошкоджений власний клапан вирізається, а на його місце встановлюється штучний протез. Він може бути механічним (виготовленим із титану та вуглецю, що служить все життя) або біологічним (зі спеціально оброблених тканин тварин).
Складність: це високотехнологічні втручання найвищого рівня складності. Під час операції серце повністю зупиняється, а функції дихання та кровообігу бере на себе апарат штучного кровообігу.
Тривалість: заміна одного клапана зазвичай займає 5-6 годин. Одночасна заміна трьох клапанів — це надзвичайно рідкісна та складна операція, що триває 7-8 годин і вимагає ювелірної точності від усієї команди.
Закарпатський кардіоцентр
