Ужгород зіткнувся з черговим тривожним сигналом екологічного характеру. Один із ключових ставків відомого комплексу Чорних озер повністю втратив свою водну масу.
Замість дзеркала води на території колишньої водойми зараз спостерігається лише випалена сонцем, потріскана земля та залишки сухої рослинності. Ці сумні зміни зафіксував місцевий мешканець Михайло Карпенко, який поділився відповідними кадрами у соціальних мережах.
Чоловік констатував фактичний кінець існування об’єкта, зазначивши, що у головному озері води більше немає. Свої спостереження він опублікував у відкритому доступі.
Для розуміння контексту варто зазначити, що Чорні озера в Ужгороді колись були глиняними кар’єрами. З плином часу вони перетворилися на значущі водно-болотні угіддя прямо в міській рисі.
Ця природна зона має вирішальне значення для підтримки місцевого мікроклімату. Також вона слугує природним притулком для численних видів рідкісних птахів та специфічної водної фауни.
Екологічні наслідки такого пересихання є досить серйозними. Перш за все, існує реальна загроза біорізноманіттю через знищення середовища проживання птахів і плазунів.
По-друге, відбувається критична зміна гідрологічного балансу. Це може призвести до порушення рівня підземних вод на всіх прилеглих територіях міста.
По-третє, місто втрачає свій рекреаційний потенціал. Руйнується одна з небагатьох природних зелених зон, доступних для містян.
Фахівці-екологи вважають, що причиною зникнення води можуть бути як аномальна спека та затяжна посуха, так і антропогенний вплив. Зокрема, мова йде про забудову територій, що змінює природні шляхи підпору ґрунтових вод.
Варто нагадати, що це не єдиний випадок критичного обміління водойм на Закарпатті протягом поточного літнього сезону.
Раніше повідомлялося про ситуацію в селі Бобовище Мукачівського району. Там на початку серпня озеро різко втратило об’єм води, що спричинило масовий мор риби.
Схожі негативні тенденції спостерігалися і на Вільшанському водосховищі. Рівень води в об’єкті, який називають Закарпатським морем, значно знизився.