Некваліфікована обрізка дерев, або ж “кронування” в Ужгороді не раз викликало обурення серед містян. Зареєстрована петиція до міськради з проханням більш якісно доглядати за зеленими насадженнями не дала очікуваного результату. Тож у грудні 2024 року ужгородки Євгенія Мучичка та Дзвінка Білоног заснували ініціативу та групу у фейсбуці “Міські дерева (Ужгород)”, а вже у квітні, у співпраці з ГО “Активна громада” оголосили про формування ініціативної групи “Захисників міських дерев Ужгорода”. Загалом надійшло понад 30 заявок від містян.
Де межа між доглядом за деревами та їх нівеченням?
З того часу ужгородці спільно пильнують, аби комунальні служби доглядали за деревами, а не нівечили їх:
— Ми не проти догляду за деревами — аварійні та сухі гілки, які несуть загрозу, на здорових рослинах потрібно видаляти. Але ми проти створення видимості активної діяльності ціною здорових дерев, яких критично бракує нашому місту, — кажуть активісти на сторінці “Міські дерева (Ужгород)”.

Фахівця з догляду та обрізки дерев в Ужгороді нема, як пояснює міська влада, через брак коштів. Тому комунальні служби діють на власний розсуд. У квітні 2024 року керівництво Підзамкового парку запросило кваліфікованого арбориста з Хуста Роберта Альбрехта, який самотужки навчився цьому фаху, оглянути і обрізати кілька найстаріших дерев у парку. Після обрізки гілок фахівець розповів працівникам КШЕПу основні правила проведення таких робіт. Однак у КШЕПі сказали, що їхні працівники добре знають, як працювати з деревами, бо ж “за 2 роки навчилися”.
На зустріч також запрошували й ТОВ “Зеленгосп-Ужгород”, яка теж надає послуги з обрізки дерев, як підрядна організація, але їхні представники не долучилися.
У групі “Міські дерева (Ужгород)” регулярно публікують дописи про те, як виглядало дерево “до” та “після” кронування, аналізують ці кейси та закликають містян також долучатися до ініціативи.
— Місія групи, перш за все, просвітницька. Важливо, щоб містяни орієнтувалися, як через запити та безпосередньо на локаціях обрізки дерев вступати у дискусії з виконавцями робіт, з працівниками профільного відділу міськради, які видають документи на обрізки та ДЕІ, — пояснює Дзвінка Білоног.
До речі, під час дослідження питання якісного догляду за деревами учасниці групи “Міських дерев” знайшли у вільному доступі інформацію про Європейські стандарти догляду за деревами українською мовою.
— Тобто алгоритм дій з покращення послуг існує, він доступний, але, як бачимо, сьогодні відсутня політична воля від міськради для вирішення проблеми. А це питання болюче не лише для Ужгорода, а й для всієї країни, — додає Дзвінка Білоног.
Що робити, якщо ви побачили, що дерево почали “кронувати”?
Тож якщо арбориста в місті нема, а до вас у двір чи на сусідню вулицю приїхала автівка з краном (він же — автогідропідіймач) і вочевидь збираються обрізати, на перший погляд, здорове дерево — що робити?
Ужгородка, співзасновниця фейсбук-групи “Міські дерева. Ужгород” Євгенія Мучичка, на основі власного досвіду та інформації від вінницького Інституту розвитку міста підготувала алгоритм, як діяти, якщо ви стали свідком кронування дерев.
- Фіксуйте на фото, чи є попереджувальні знаки поблизу зони виконання робіт.
- Підійдіть і поцікавтесь у робітників, які збираються обрізати дерево, чи було анонсовано обрізку за цією адресою. Запитайте про причину обрізки та вимагайте від працівників дозвіл на виконання робіт. Швидше за все вам продемонструють акт обстеження зелених насаджень (найоптимальніше — паперовий варіант, фото документа перевірити на достовірність значно складніше), у якому буде рекомендовано здійснити санітарну/ формувальну обрізку. Зробіть фото цього документа. Якщо його немає — варто викликати поліцію.
- Поцікавтеся у працівників, як саме вони обрізають дерево. Згідно з наказом №105 “Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України”: формувальна обрізка застосовується для алейних посадок, в основному для дерев, де є необхідність сформувати, наприклад, кулеподібну або конусоподібну форму. Санітарна обрізка — видалення сухих, пошкоджених, уражених шкідниками гілок, яка проводиться у вегетаційний період, коли вже є бруньки та листя.
- Поясніть працівникам комунальних служб, що радикальне кронування дерев, згідно постанови КМУ #559 є заподіянням пошкоджень зеленим насадженням і карається накладанням штрафу.
— Усі ці дії швидше за все не допоможуть вберегти дерево, свідком обрізки якого ви стали, але будуть чітким індикатором небайдужості громади до цього питання. Чим більше уваги з боку громади — тим краще. Наша кінцева мета — домогтись анонсування планованих робіт з обрізки, щоб мати можливість запрошувати представників ДЕІ, небайдужих містян та максимально запобігати знищенню дерев, — кажуть активісти в групі.
Як надіслати запит у міську раду?
Після спілкування з працівниками надішліть “Запит на доступ до публічної інформації” до міської ради на ім’я міського голови з проханням надати інформацію щодо факту обрізки дерев. Це можна зробити наступним чином.
“Відповідно до Закону України від 13.01.2011 2939-VI Про доступ до публічної інформації прошу надати наступну інформацію:
- Копію актів обстеження зелених насаджень за адресами (вказати);
- Копію звернення про обрізку дерев за адресами (вказати) з фотофіксацією стану зелених насаджень.
- Копію актів виконаних робіт з обрізки даних дерев за вказаними адресами із зазначенням виконавця та вартості робіт.
Відповідь прошу надіслати мені на вказану електронну адресу (вказати) у терміни, визначені законодавством України.
Дата та підпис.
— Збережіть документ у форматі .pdf та надішліть запит на електронну адресу: [email protected], — каже ужгородка Дзвінка Білоног.
Маючи відповіді від міськради та виконавця, а також фото дерева до і після обрізки — можна подати скаргу на виконавців робіт з обрізки у ДЕІ.
Кожною з таких історій незалежно від результату Ініціативна група “Міські дерева” закликає ділитися публічно.
— Ми повинні навчитися вимагати якісної роботи від працівників муніципалітету та комунальних підприємств міста, адже на все йдуть немалі кошти (на обрізку дерев у т.ч.), з міського бюджету — отже наші з вами податки, — наголошують захисники міських дерев.
