В Ужгородському замку до Дня захисників і захисниць України відкрили виставку світлин “Вічність у миті”. Вона присвячена пам’яті Ігоря “Африки” Климовича – поета, фотографа, краєзнавця, історика та молодшого лейтенанта Хорунжої служби 3 ОШБр, який загинув 30 липня 2025 року на Харківщині під час виконання бойового завдання.

На виставці представлено 50 чорно-білих плівкових знімків Ігоря Климовича. На них – миті російсько-української війни, портрети військових, а також кілька світлин, зроблених на Закарпатті під час коротких відряджень.  Переглянути експозицію можна до 1 листопада.

Ігор Климович захоплювався фотографією давно. “Фотографія — це розказати історію, поділитися переживанням, емоцією, пережити її ще раз. Фотографія — спосіб зберегти частинку тих, хто йде від нас. Фотографія — спосіб залишити щось після себе”, — казав він. Його фотовиставка “Людина і війна” зі світлинами, зробленими на плівку на фронті дебютувала на початку 2025 року у Стрию. Йшли перемовини про виставку в Ужгородському замку, але в серпні військовий загинув. Справу продовжила його дружина Олександра.

“Ігор намагався закарбовувати унікальні миті, бо він не хотів, щоб вони пішли у небуття. Здається, він хотів зупинити час. Бо як казав він сам, фотографувати війну непросто. Люди, які потрапляють до тебе в кадр – гинуть. І він то дуже важко переживав, він не міг прийняти факту, що люди просто йдуть. Так від нас пішов і він, залишивши після себе величезний спадок. Один з проявів якого представлений у цій залі – у кожній світлині Ігор продовжує говорити з нами далі. Просто зупиніться і спробуйте почути його історію на зображеннях. І доки його світлини говорять за нього, до тих пір Ігор буде жити серед нас”, – сказала дружина Олександра у відеозверненні.

На виставку приїхали і близькі люди Ігоря Климовича – брат Михайло, батько Ігор, друг Віктор “Скіф” та його батько Сергій Курилишин.

Рятував культурну спадщину з-під обстрілів

На війні Ігор Климович, молодший лейтенант Хорунжої служби 3 ОШБр, займався евакуацією культурної спадщини. Так, разом із побратимами 3 ОШБр врятував з Донеччини половецьку кам’яну бабу, яку під обстрілами вивіз до Дніпровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького. Проводив евакуацію музейних цінностей із прифронтових музеїв. Ігор Климович був автором “Кургану пам’яті”, який покликаний меморіалізувати пам’ять про загиблих, їх честь та доблесть у захисті України. Він заснував проєкт “Insignia” — церемоніальну передачу зброї від командира до командира як знак продовження боротьби.

Важливим напрямом його роботи було документування війни, збереження пам’яті для майбутніх поколінь. До українських музеїв передав сотні військових артефактів, зокрема до Закарпатського обласного краєзнавчого Хорунжа служба 3-ї штурмової бригади передала десятки цінних експонатів свідків російсько-української війни.