Як оптимізувати перетин словацько-українського кордону, зокрема, аби збільшити пропускну спроможність кордону з 200 до 700 автомобілів, — говорили на конференції в Ужгороді.

На конференції “Оптимальне транспортне сполучення через кордон, гармонізоване за допомогою транспортних моделей Словаччина-Україна (OTRACON)” зібрали фахівців транспортної, містобудівної сфери, прикордонної інфраструктури, сфери розвитку громадського транспорту.

Проєкт транспортного сполучення під назвою “Отрекон” є продовженням попередньої співпраці з партнерами з Кошицького Самоврядного краю, розповіла Varosh Наталія Каблак, голова правління Інституту розвитку Карпатського регіону. Вона каже, що нововведення допоможуть побачити, які саме транспортні розв’язки та переходи можна покращити і як саме це зробити. 

— Технічною основою проєкту стане німецьке програмне забезпечення PTV Vision, на якому вже працюють існуючі транспортні моделі партнерів. Тобто завдяки цьому програмному забезпеченню можна побачити розбіжності транспортних моделей Пряшівського, Кошицького країв і України, зокрема Закарпаття. Тобто, які транспортні розв’язки та переходи існують, скільки транспорту пропускають. Відтак, можна оптимізувати та об’єднати ці траспортні системи, — каже вона.

— Важливим аспектом є те, що в рамках проекту буде закуплено ліцензію на це програмне забезпечення, що дасть змогу фахівцям Закарпатської області самостійно вносити зміни до розробленої транспортної моделі та моделювати транспортні потоки без залежності від зовнішніх виконавців, — пояснила Наталія Каблак.

Розробкою проєкту “Отрекон” займається фірма “Про мобільність”, яка має значний досвід у цій сфері, зокрема брала участь у створенні транспортних моделей Києва, Дніпра та національної моделі України. Проєкт розрахований на два роки виконання, а кінцевим бенефіціаром виступає Закарпатська ОВА, з якою планується тісна співпраця для узгодження вимог до кінцевого продукту.

Про покращення інфраструктури говорили ще у 2022 році

Цей проєкт говорить не стільки про велику політику, скільки про звичайних людей, які зустрічаються на кордоні, знають один одного, допомагають один одному, каже Едуард Бураш, радник прем’єр-міністра Словаччини з питань транскордонного співробітництва з Україною.

З його слів, за реальних можливостей через кордон могло б проїжджати 700 машин, але сьогодні пропускається лише 180-200. Це створює ризик втрати транзитних потоків — товари, які могли б йти через Словаччину, йдуть через Польщу до України та Румунії.

— Важливим моментом є визнання того, що Україна вже повинна стати центром транспортної інфраструктури, через що може проходити євроколія, яка йде від Мукачева до Будапешта або Відня, — каже Едуард Бураш. — Питання покращення інфраструктури розглядалось ще в 2022 році. Основна проблема полягає в тому, що Словаччина є головним отримувачем вигод від транспортного сполучення, але існує серйозна ситуація з обговоренням транспортних моделей між Словаччиною та українською стороною. Цікавим є те, що як словаки, так і українці мають спільні проблеми — наприклад, мешканці, які живуть за 500 метрів від кордону, не мають можливості вільно переходити на другий бік...

На конференції обговорювали технічні проблеми транскордонного сполучення та про критичну ситуацію з пропускною спроможністю. Проблема в тому, що наявні пункти не справляються з навантаженням — на українській стороні є чотири смуги в кожному напрямку, а на словацькій — лише дві. З введенням Україною у 2023 році електронної черги для перетину кордону затори на пропускних пунктах в нас не утворюються, кількісь автовок зростає щоразу з боку Словаччини.

Крім того, різною є характеристика прикордонних пунктів. Пункт пропуску Малий Березний — Селменці має іншу характеристику порівняно з іншими пунктами пропуску між Словаччиною та Україною. Зараз діє п’ять активних пунктів пропуску: Ужгород-Вишнє Нємецьке, Малі Селменці-Убля, Малі Селменці-Великі Селменці та залізничний кордон Чоп-Чьєрна над Тісоу і Павлове-Матьовце.

Потрібні ремонт терміналу та інфраструктуру для пасажирів

Моменти, необхідні для розв’язання проблем обговорювали в малих групах. Для розв’язання проблеми потрібна комплексна реконструкція інфраструктури: ремонт терміналу вантажних машин у Вишньому Нємецькому, будівництво доріг, парковок, сервісних зон. Особливо важливо створити соціальну інфраструктуру для пасажирських перевезень — туалети, місця відпочинку для матерів з дітьми, людей з інвалідністю, які чекають 5-8 годин на перетин кордону, каже Едуард Бураш.

Конференція була організована незалежним організатором інтегрованої транспортної системи на території функціонального регіону Східної Словаччини IDS Východ, s.r.o., спільно з українськими партнерами – Інститутом розвитку Карпатського регіону та Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Закарпатській області.