back to top
spot_img
7.6 C
London
додомуВлада"Заграница нам поможет" або як боротися з нестабільністю в Україні

\”Заграница нам поможет\” або як боротися з нестабільністю в Україні

"Заграница нам поможет" або як боротися з нестабільністю в Україні
Національний інститут стратегічних досліджень (Регіональний філіал в м. Ужгороді) спільно з Посольством Словацької Республіки в Україні (Генеральним консульством в м. Ужгороді) провели в м. Ужгороді 16 жовтня 2014 р. міжнародну конференцію «Регіональна стабільність на кордонах України та ЄС: сучасні виклики та інструменти забезпечення». Партнерами заходу виступили Державна прикордонна служба України (Західне регіональне управління), Інститут стратегічних досліджень «Нова Україна» та Закарпатська обласна державна адміністрація.

Метою конференції було проведення аналітичної оцінки рівня дестабілізуючого впливу військового конфлікту в Україні та дискусії щодо питань кордонів, майбутнього європейської системи безпеки та стабільності на Східних кордонах ЄС задля пошуку нових інструментів і поєднання зусиль країн Вишеградської четвірки в формуванні нового концепту європейської безпеки.

Конференція розпочалася з музичного вітання у виконанні квартету музикантів камерного оркестру Закарпатської обласної філармонії під керівництвом Заслуженого артиста України Владислава Юроша. Один з творів музичного вітання був спеціально віднайденим музикантами з нагоди сьогоднішньої конференції, а саме «Опус 6» Яна Йозефа Рьослера, – малодослідженого, але надзвичайно цікавого композитора епохи класицизму, який народився в 1771 р. у Банській Штявниці (Словаччина).

Відкриваючи конференцію,Світлана Мітряєва (директор РФ НІСД в м. Ужгороді) висловила глибоку вдячність співорганізатором та партнерам конференції. У своєму вступному слові вона наголосила на особливій актуальності питань безпеки наразі і для України, і для Європи. «Намагання дискредитації діючої міжнародно-правової бази і перегляду кордонів післявоєнної Європи, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, виникнення реальної загрози безпеки для країн Центральної Європи з боку Російської Федерації на фоні глибокої кризи міжнародних інститутів безпеки засвідчили кризу всієї системи європейської безпеки, що склалася після другої світової війни», – зазначила С. Мітряєва.

«Світ став перед необхідністю почати процес створення нових міжнародних правил гри, де зовсім по іншому будуть «виписані» умови формування політики безпеки на глобальному і регіональному рівнях, посиляться вимоги до ефективності функціонування міжнародних інститутів безпеки, та до ролі міжнародного військового співробітництва», – додала С. Мітряєва.

З вітальними словами до учасників міжнародної конференції звернулисяЛюбомир Регак (Заступник міністра з політичних питань Міністерства закордонних та європейських справ Словацької Республіки),Іштван Балог (Радник Представництва МЗС у Львові),Олександр Власюк(Перший заступник директора НІСД), ОлександрКнир(Заступник начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України),Леонід Поляков(Головний радник Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна»),Андрій Сербайло(Перший заступник Голови Закарпатської ОДА).У своїх вітальних промовах кожен з виступаючих наголошував на актуальності теми конференції в умовах нових геополітичних реалій, викликаних агресією Росії проти України, її суверенітету та територіальної цілісності. Українська сторона висловила вдячність ЄС, за його засудження агресії Росії проти України та вжиті санкції проти неї.

Зокрема, Л. Регак висловив переконання, що ні в кого з присутніх в залі не має сумнів щодо важливості і необхідності обговорення питань безпеки з огляду на конфлікт на Сході України, який вплинув на європейську безпеку. «Цей конфлікт змусив нас переоцінити нашу спроможність забезпечити внутрішню безпеку», – зазначив він. «Важливо, щоб кількість жертв конфлікту не збільшувалася», – додав він.

Л. Регак зазначив, що співпраця країн В4 з Україною є успішною та базується на взаємній довірі та реалізації проектів, зокрема, Словаччина, яка наразі головує в В4 підтримує проекти, які сприяють стабільності в усьому регіоні. «Країни В4 ніколи не визнають анексію жодної з частин території України», – наголосив він. Заступник міністра також зазначив, що з огляду на ситуацію на Сході України Словаччина збільшила обсяги військових видатків.

І. Балог зазначив, що «..незважаючи на усвідомлення того, що російська агресія проти України стала новим викликом у сфері безпеки, на жаль, Європейський Союз, хоч і намагається, але наразі не в змозі контролювати процеси та події, які нині відбуваються на східних кордонах України, лише реагуючи на те, що вже сталося. Ми високо цінуємо однозначне засудження з боку ЄС російської агресії проти нашої держави та санкції, насамперед економічні, запроваджені з метою зупинки агресора. Водночас, ситуація, що склалася, вимагає від Євросоюзу більш рішуче виступити на захист своїх принципів та цінностей, відмовившись від внутрішніх суперечок та розбіжностей у поглядах.

Виникла потреба в абсолютно новій доктрині безпеки, існуюча система глобальної безпеки виявилася неефективною. Російська агресія підірвала регіональну стабільність та поставила під загрозу реалізацію одного з найголовніших зовнішньополітичних пріоритетів нашої держави – прагнення бути повноправним членом об’єднаної Європи.». І. Балог переконаний, що підписання Угоди про асоціацію з ЄС відкриває перед нашою державою можливість посилення власної позиції у регіональному вимірі, а одним з регіональних форматів, який може використати Україна, є Вишеградська група. «Країни В-4, зокрема й 6-7 жовтня у Львові, заявили про свою готовність працювати разом з Україною, передавати свій досвід у питаннях досягнення членства в ЄС, узгодження позицій та вироблення спільного уявлення про модель регіональної безпеки», – зазначив він. «Водночас, в рамках ЄС необхідно досягти солідарності та справедливого розподілу навантаження, оскільки наслідки російської агресії, хоч і різною мірою, але негативно впливають на кожну країну Євросоюзу», – додав він.

О. Власюк підкреслив, що «сьогоднішні реалії засвідчили неготовність міжнародних структур безпеки протидіяти агресії Росії проти України». «ОБСЄ та інші міжнародні структури багато зробили для врегулювання ситуації, однак вжиті заходи занадто далекі від потреб», – додав він. На його думку, концепція миротворення зазнала нищівної поразки і наразі стало очевидним, що безпека країн членів НАТО більше гарантувалася довірою, а не спроможністю.

О. Книр наголосив, що«Аналіз подій протягом останніх років засвідчує той факт, що один з гарантів незалежності, територіальної цілісності та недоторканості України за Будапештським меморандумом тривалий час цілеспрямовано готувався до розв’язання збройної агресії проти нашої держави, свідомо затягував роботи з демаркації спільного кордону з Україною, всіляко заохочував корупцію у її вищих ешелонах влади, намагаючись залишати нашу державу в сфері власних геополітичних інтересів.». Він висловив жаль, що Україна виявилася не готова до адекватного реагування на нові виклики та загрози, її армія та силовий блок в наслідок декструктивної політики з боку окремих високопосадовців не змогли в повній мірі стати на захисті територіальної цілісності нашої держави. «Державна прикордонна служба України як правоохоронний орган спеціального призначення була позбавлена необхідного для захисту та оборони східних кордонів важкого озброєння та групової стрілецької зброї. Разом з тим, слід констатувати, що на даний час за активної допомоги Євросоюзу та США, одностайної позиції дійсно демократичних держав світу у ставленні до російської агресії, за що ми дуже вдячні, на наших очах формується нова боєздатна українська армія та Державна прикордонна служба України, які готові стояти на варті східних кордонів нашої держави. Абсолютно переконаний, що від забезпечення безпеки українсько-російського кордону в повній мірі залежить спокій та порядок на східних кордонах Європейського Союзу, честь охороняти які має Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України.», – зазначив він.

Л. Поляковвисловив переконання, що «в цей турбулентний час, коли руйнуються стереотипи і виникають нові парадигми, надзвичайно важливе значення мають потужні сили організації спротиву». Під такими силами експерт розуміє не тільки ефективну організацію у сфері логістики збройних сил, національної гвардії та ін., а також пошук важливих аналітичних рішень для науково-експертного забезпечення рішень, які приймаються Президентом і Урядом. «Ми знаходимося в важливому моменті трансформації державно-експертного співробітництва», – вважає експерт.

А.Сербайлонагадав учасникам, що минулого року в цій же залі обговорювалися перспективи підписання Угоди про Асоціації. «Провал В. Януковича з підписанням цієї угоди став основним каталізатором революції гідності», зазначив він. На його думку, в цей надзвичайно непростий для країни час відбувається не тільки зміна законодавчої та виконавчої влади, а також і зміна свідомості людей та перспектив. «Ми усвідомлює значне економічне відставання, що стримує економічну інтеграцію України. Тому угода про асоціацію покликана забезпечити новий рівень відносин з перспективою повною інтеграції до ЄС», – сказав він.

На обговорення в першій сесії «Війна на Сході України: як долати конфлікти нового типу» (модератор Леонід Поляков), були винесені наступні питання:

– соціокультурні, ментальні та інформаційні конфлікти війни на Сході України,

– застаріла парадигма безпеки порядку та нові виклики,

– нова парадигма розвитку.

З доповідями в цій сесії виступили Катаріна Жакова (Начальник відділу ОБСЄ Міністерства закордонних та європейських справ Словацької Республіки),Олександр Власюк, Віктор Гараі (Експерт Управління безпеки та не проліферації Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини),Олександр Книр,Микола Сунгуровський(Директор військових програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім. Олександра Разумкова),Олександр Фісун(директор РФ НІСД в м. Харкові) та Міхал Лебедушка (науковий співробітник Асоціації міжнародних відносин).

К. Жаковапроінформувала учасників щодо дій ОБСЄ по врегулюванню ситуації на Сході України, зокрема про діяльність Спеціальної моніторингової комісії по виконанню домовленостей по припиненню вогню. Вона зазначила, що діяльність моніторингової комісії підтримується в т.ч. і за рахунок коштів Державного бюджету Словаччини. К. Жакова підкреслила, що «ніхто не очікував, що ситуація розвиватиметься таким чином, як вона розвивається наразі на Сході України». Вона запевнила учасників, що незважаючи на ідеологічні розбіжності, які присутні між країнами-учасницями, ОБСЄ бачить, в якій великій кризі опинилася Україні намагається допомогти Україні і адекватно реагувати на виклик, які постали перед нею.

О. Власюку своєму виступі зупинився на питаннях історичного та ідейного підґрунтя російської агресії. «Історичним підґрунтям російської агресії в Україні слугує викривлена історична міфологія. «Братство слов’янських народів», «Київська Русь як родоначальниця Російської держави», «возз’єднання України та Росії» внаслідок Переяславської ради – це лише декілька історичних міфів, які формують фундамент гуманітарної та історико-культурної експансії. Ідейним підґрунтям виправдання Росією своєї агресії та тероризму є так званий проект «русскій мір». Його наріжним каменем є ствердження, що «Росія не обмежується кордонами Російської Федерації». Тому проблематика «русского міра» не обмежується питаннями культурної підтримки російськомовної діаспори, а фактично слугує ширмою для забезпечення зовнішньополітичної, економічної та військової експансії.», зазначив він. Акцентуючи увагу на реалізації проекту «руській мір» в Україні, він зупинився на його наслідках, серед яких виокремив процес знищення української мови в навчальних закладах, як в Криму, так і на захоплених територіях Луганської та Донецької областей. «Виявляється, що посібники з історії є зброєю не менш сильною, ніж автомат Калашникова. Сьогодні відповіддю на російську агресію має бути не лише модернізація української армії, але й правдивий підручник із історії. Фактично, це засіб боротьби за свідомість й українську ідентичність молодого покоління.», – підкреслив він. «Гуманітарна та військова експансія «русского міра» є загальноєвропейською проблемою, яку необхідно вирішувати консолідованими зусиллями.», – додав він. Науковець переконаний, що Російська Федерація зробила практично все, щоб знищити ключові аспекти міжнародного права. «Стає очевидним факт, що дії Російської Федерації спрямовані на дестабілізацію не лише України, але й всього європейського проекту. Росія активно взялася за це «завдання». Тому, без адекватної реакції ЄС, майбутнє європейського безпекового простору залишається під питанням. «Гібридна війна», яку Росія розгорнула проти України, не закінчується, власне, самою Україною. Вона вже сьогодні охоплює Західний світ, який лише частково усвідомлює цю загрозу.», – сказав він. На його переконання, Україна наразі має ідейно монолітне суспільство, яке розуміє, що проти нас іде інформаційна війна, а Європа має зрозуміти, що інформаційна війна проти неї уже ведеться і по реакції окремих політичних лідерів ми бачимо, що ця робота іде успішно. «Нам потрібно з ЄС разом шукати виходи», – додав О.Власюк.

В. Гараівисловив переконання, що конфлікт в Україні – це найбільший виклик, який поставив В.Путін перед системою безпеки. «Ми бачимо, що у цього конфлікту немає військових вирішень. Потрібно шукати інше довгострокове рішення. Вторгнення Росії на територію України є неприйнятним. Ми повинні поставити крапку на обстрілах.», – зазначив він. На думку експерта рада Європи та ОБСЄ мають знайти своє нове місце і допомогти Україні владнати конфлікт в рамках міжнародного права. Він також згадав і про Венеціанську комісію, яка відіграє важливу роль у процесі трансформації України. Експерт звернув увагу, та той факт, що низка європейських організацій, які фінансуються Росією, пропагує в медіа просторі викривлену інформацію щодо ситуації на Україні.

О. Книрзупинився на масштабності та драматизмі неоголошеної війни. «За даними Українського кризового медіа-центру, внаслідок руйнування інфраструктури Донбасу нашій державі вже завдано збитків на суму біля 12 млрд. гривень, 460 тисяч осіб залишилися без роботи. З моменту початку АТО на Сході України, за офіційними даними, станом на 03.10.2014 загинуло 967 силовиків, з них 58 героїв-прикордонників, тисячі було поранено, до 600 військовослужбовців перебуває в полоні у терористів. Серед мирного населення втрати становлять понад 3600 осіб, ще 8447 отримали поранення, 379 тисяч осіб переїхали в інші регіони України, понад 426 тисяч – в сусідні країни.», – зазначив він. Він також проінформував присутніх про діяльність Державної прикордонної служби України по врегулюванню ситуації на Сході України, зокрема безпрецедентні інженерно-технічні роботи щодо захисту українсько-російського кордону, які є складовою частиною загальнонаціонального проекту «Стіна». Він висловив припущення, що наслідком війни на Донбасі може стати «заморожений» на тривалий час конфлікт, який використовуватиметься Росією для створення перешкод на євроінтеграційному шляху України, недопущення вступу її до ЄС та НАТО. А відсутність активної, послідовної та консолідованої позиції країн-членів ЄС розв’язує руки Путіну в його агресивних намірах.

М. Сунгуровський,зазначив, що російсько-український конфлікт є відбиттям ключових світових і регіональних тенденцій, проявом і певною віхою змін у світовому порядку та безпековому середовищі. Він висвітлив чинники та потенційні негативні наслідки появи дисбалансу сил на світовій арені. «Сучасний світ не став і в середньостроковій перспективі не стане стабільнішим і безпечнішим. Більшість наявних загроз мають глобальний (забруднення довкілля, кліматичні зміни, виснаження ресурсів), мережевий (тероризм, кіберзлочинність, контрабанда наркотиків і зброї тощо) характер. Поява нових загроз, зміни в їх характері та масштабах відбуваються швидше, ніж набуття урядами та міжнародними інститутами спроможностей ефективно їм протидіяти. Все це вимагає адекватних спільних підходів до боротьби із загрозами та забезпечення безпеки., – зазначив він. Експерт наголосив на тому, що помилки на дипломатичному фронті призвели до ситуації, яку ми маємо наразі і не варто перебільшувати могутність Росії, оскільки на його думку, її могутність є міфом, який вона сама поширює. С. Сунгуровський звернувся до європейських колег і зазначив, що «Україні потрібні протиповітряні та протитанкові засоби не для наступу на Росію, а для оборони від агресором».

О. Фісун проінформував присутніх щодо ситуації у Харкові в умовах військової окупації Луганської та Донецької областей. На його думка, Україна виявилася першим в Європі заручниками неефективної системи безпеки. Експерт переконаний, що військова функція держави є вирішальною і на її основі вибудовуються соціальна та інші функції. Він зазначив, що на Сході України виникають структури нового типу з новим способом організації територій, які контролюються польовими командирами.

М. Лебдушка вважає, що Україна втрачає свою стабільність і події на Сході дедалі більше впливають на всю країну. «Для Європейського Союзу дуже важливо, щоб Україна провела глибокі реформи, зокрема ті що проголосив Президент П. Порошенко. Надіємося що після виборів всі реформи будуть реалізовані», – зазначив він. Він запевнив, що ЄС розуміє, що деякі питання можуть бути вирішені тільки через деякий час і буде допомагати Україні. «Багато експертів говорить, що в умовах війни не можна проводити реформи. Реформи залишаються на перспективу.», – додав він. На його думку, ЄС має використовувати «м\’яку» силу для врегулювання ситуації.

До дискусії долучилися Григорій Перепелиця(Директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії України при МЗС України),Ірина Клименко(Головний радник Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна»),Карел Хірман(Член ради директорів Словацької Асоціації зовнішньої політики) таВолодимир Приходько(завідувач кафедри міжнародних економічних відносин факультету міжнародних відносин УжНУ).

У другій сесії «Майбутнє європейської системи безпеки та стабільність на Східних кордонах ЄС» (модераторКарел Хірман) обговорювалися наступні питання:

– криза європейської безпеки в умовах російської агресії,

– Україна в європейському без пековому середовищі,

– якою має бути нова архітектура європейської системи безпеки?З основними доповідями в цій сесії виступилиЛюбомір Регак,Маріуш Зарецькі(Радник Посольства Республіки Польща в Україні), Ласло Чаба Пап(Перший заступник Посла Угорщини в Україні),Юрай Бескід(експерт Інституту безпекових та оборонних досліджень Міністерства оборони Словацької Республіки),Григорій Перепелиця,Володимир Гулима(Центр дослідження проблем регіонального і міжнародного співробітництва) таВолодимир Лупацій(Головний радник Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна»).

Маріуш Зарецькізазначив, що система захисту українсько-польської ділянки кордону є чотирирівневоюі забезпечується декількома відомствами. «Польська сторона не помітила серйозних проблем на кордоні, пов’язаних з конфліктом в Україні. Ситуація на кордоні є стабільною. Пункти перетину працюють в звичному режимі», -зазначив він. З його слів, єиною загрозою, яка наразі спостергіється є збільшення потоку нелегельних мігрантів через українсько-польску ділянку кордону. «З січня по вересень ц.р. було затримано 762 нелегальних мігрантів, 705 з яких – це громадяни України», – зазначив він. На думку М. Зарецькі ця ситуація може бути повязана зі скорочення складу українських прикордоннів на кордоні, оскільки частина з них була направлена на Схід України, тому польська сторона збільшила кількість свого особового складу на кордоні. Він окремо зупинився на питаннях біженців з України. «Наразі 1723 громадяни України подали в Польщі документи на отримання статус біженців», – зазначив він.

Л. Пап висловив переконання, що агресія Росії проти України підхитнула не тільки європейську безпеку, а й глобальну безпеку. Він зазанчив, що Угорщина, як країна-сусід України особливо зацікавлена у врегулюванні ситуації, яка склалася на Сході. Він переконаний, що тільки шляхом реального, а не просто словесного проведення системних реформ, які, зокрема проголешені, Україна дасть позитивний сигнал про свою силу, і про свою важливу роль в забезпеченні європейської безпеки. Л. Пап вважає, що нова архітектура європейської безпеки має бути краще структорованою і в ній має бути підсилена роль науково-аналітичних та експертних оргназацій.

Ю. Бескід вважає, що Україна здала територію Криму без адекватної відсічі і так само вона не дає адекватної відсічі по ситуації на Сході країни. Причину у відсутності адекватної відсічі експерт вбачає у впливі іншої держави через мережу свої агентів в українських спецслужбах «З 18 тис. військовослужбовців в Криму, 14 тис. перейшло на російську сторону», – наголосив він. «Наявність в спецслужбах та інших органах влади непатріотів» держави є головною проблемою», – додав він.

Він висловив переконання, що нещодавно прийнятий закон про люстрацію зможе допомогти вивести з влади непатріотичних чиновників. Він переконаний, що в секторі безпеки мають працювати виключно патріоти України і, на його думку, необхідність змін в секторі безпеки та оборони є очевидною. Ю. Бескід також впевнений, що проросійський інформаційний та психологічний тиск буде продовжуватиме не тільки на Донбасі, він буде продовжуватиме по всій Україні і такому тиску має бути зроблена належна відсіч. Він окремо виділив сеператиський рух в Закарпатті та питання автономії, зокрема проголошення русинсько-угорської, зазначивши, що Україна має дати адекватні рішення на такі заяви.

Г. Перепелицяпереконаний, що російська агресія націлена не тільки проти України, а проти всієї Європи. На його думку, ця війна в центрі Європи виникла в силу глобальних трансформації, зміни парадигми розвитку світу. «Україні стала тим місцем, де зіткнулися регіональні та глобальні протиріччя», – зазначив він. «Росія першою заявила про зміну статусу «кво». Західні країни не погодилися на перегляд і тоді Росія розпочала гібридну війну, головною ціллю якої є створення світового хаосу. В такому стані Росія може чинити вплив в глобальному масштабу і таким чином реалізовувати свої плани.», – переконаний експерт. Він зазначив, що відповідно до офіційної позиції в Україні нема війни з Росією і ведеться боротьба з тероризм. Однак, експерт переконаний, що ситуація Україні – це класична гібридна війна.

«Я розглядаю гібридну війну як політику», – наголосив Г. Перепилиця і додав, «гібридна війна має своє наслідком неадекватне сприйняття, як на національному, так і на міжнародному рівні, тобто завданням і результатом гібридної війни є поширення міфів». Одним із таких міфів, на думку експерта, є те, що конфлікт на Сході Україні є внутрішнім конфліктом України. «Гібридна війна маскує реального ворога. Ми не ви знаємо Росію ворогом, бо боїмося що Росія розпочне проти нас повномасштабну війну. В дійсності наш ворог Росія, задачами якого є знищити українців як націю. Росія вважає територію Україну російською територію, а українців малоросами.», зазначив він і закликав відмовитися від міфів. «Захід зі своїми стандартами для Росії є загрозою», – підкреслив він.

В. Гулимапереконаний, що в наслідок багаторічних маніпуляцій не чим не підкріпленою позаблоковістю, Україна опинилась нездатною самотужки забезпечити власну безпеку, тому головним завданням у цій сфері ставить використання усіх наявних можливостей для зміцнення національної обороноздатності. «Найкращою і найбільш ефективною можливістю у цьому контексті, безумовно, виглядає якнайшвидше визначення і зайняття власного місця в системі колективної безпеки», – вважає експерт. На його думку, з огляду на сучасні реалії, такою системою для України однозначно представляється НАТО, проте відкрите і широке пропагування євроатлантичних прагнень нашої країни виглядає не зовсім доцільним через недостатню готовність українського суспільства, а також те, що подібна риторика служитиме відчутним подразником не тільки для Кремля, але й для усього російського суспільства.

«В такий ситуації, Україна у першу чергу звертає увагу на Вишеградську групу, яка через відсутність формально-інституційної структури не може бути названа військово-політичним блоком, проте як форма регіонального співробітництва органічно функціонує всередині ЄС і НАТО. Формат В4 може стати для України зручним та прийнятним додатковим інструментом досягнення стандартів НАТО без акцентування уваги на євроатлантичних прагненнях та, навіть, із збереженням формально позаблокового статусу.», зазначив експерт. «Участь у В4 могла б певною мірою заповнити вакуум зовнішньої безпеки нашої країни, оскільки співробітництво у сфері безпеки і оборони традиційно сприймається як прояв вищого ступеню довіри між союзниками, що інколи гарантує взаємну безпеку краще, ніж міжнародно-правові акти.», – додав він.

В. Лупаційу своєму виступі торкнувся питань поточної мілітаризація Криму з перспективою нуклеризації цього регіону. Він звернув увагу учасників на те, що серед членів ОБСЄ, є країна в ядерній доктрині якої прописана можливість використання ядерної збої проти можливого ворога. На його думку, це неприпустимо і потрібно збирати обговорення щодо демелітаризації цього регіону як найшвидше. Експерт також наголосив на важливості інституціоналізувати співпрацю між ООН та ОБСЄ, оскільки наразі спостерігається латентна конкуренція між цими міжнародними структурами. В. Лупацій також зазначив, що Європа очікує що Китай зможе по впливати на Росію, тому доцільно інституціоналізувати співробітництво «Східного партнерства» та «форуму Азії».

До дискусії з обговорюваних питань долучився В.ПриходькотаМ. Сунгуровський.

В ході дискусіїГ. Перепелицязазначив, що ми перебільшуємо роль ОБСЄ в Україна. «ОБСЄ ніколи не було безпековою структурою. Такою структурою є НАТО.», – зазначив він. «Під час війни дипломатія не відіграє своєї ролі. Дипломатія може тільки закріплювати успіхи на фронті, або нівелювати поразки», – додав він.

С. Мітряєва, підводячи підсумки роботи конференції, проінформувала учасників про видання збірника матеріалів міжнародної конференції та подякувала дипломатам, експертам, науковцям за високий рівень дискусії.

О. Власюк у своєму підсумковому слові, тезово назвав основні виклики стабільності та безпеці про, які йшла мова під час конференції, а саме:

1. Нині ми всі спостерігаємо глибоку кризу, у якій опинилася система міжнародної безпеки. По суті, ця система, побудована на основі ялтинсько-гельсінських домовленостей, себе вичерпала. Перед світовою спільнотою постали виклики нового типу, відповіді на які наразі значною мірою не знайдені.

2. Очевидно, що Україна сьогодні є полігоном для реалізації агресивних планів президента РФ В. Путіна щодо створення Великої Росії. Шляхом їх реалізації, очевидно, є військове захоплення територій колишніх радянських республік і формування нових кордонів РФ по кордонах колишнього СРСР. І від того, наскільки успішно для Москви завершиться нинішня агресія в Україні, залежать її подальші дії щодо переформатування пострадянського простору силовими методами.

3. Міжнародні структури безпеки виявилися неготовими до нових викликів і загроз. Це засвідчує недостатня ефективність заходів, вжитих ключовими суб’єктами європейської та євроатлантичної безпеки (НАТО, ЄС, ОБСЄ). Ще одним доказом такої слабкості стала відсутність єдиної позиції провідних країн світу щодо прийняття конкретних заходів врегулювання збройного конфлікту в Україні.

4. Зниження ефективності діяльності міжнародних безпекових інститутів відбулося не за один день. «Заморожені» конфлікти продовжують залишатися осередками серйозного напруження в Європі й інших частинах світу, незважаючи на всі зусилля ООН і ОБСЄ в цьому напрямку. Більш того, кількість таких конфліктів продовжує зростати. За останні два десятиліття почастішали збройні конфлікти, метою яких є перегляд встановлених державних кордонів. На жаль, світова спільнота не лише не знайшла адекватної відповіді на цей виклик, але й по-справжньому не намагалася поставити це питання на порядок денний.

5. Дії Росії проти України підривають не лише регіональну стабільність в країнах від Балтії до Чорноморсько-Каспійського басейну, але й можуть мати драматичні наслідки для всього світу. Вже зараз спостерігається загрозлива тенденція концентрації в Європі значних військових потенціалів. За таких умов важливим завданням системи світової та європейської безпеки стає недопущення розгортання «гонки озброєнь» та початку нової «холодної» війни.

6. Існуюча система міжнародної безпеки не здатна працювати на упередження загроз – тим більше загроз нового типу і асиметричного характеру. Це підтверджується слабкою реакцією з боку міжнародних безпекових інститутів на порушенням Росією базових принципів міжнародного права. Тому необхідно створити ефективну міжнародну систему противаг діям країн, що загрожують руйнуванням регіональної та глобальної безпеки.

7. Росія відверто знехтувала зобов’язаннями за Будапештським меморандумом, що загрожує режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Це має бути враховано при визначені нового формату взаємодії країн і вироблені правил, які будуть закладені в основу формування нової системи міжнародної безпеки.

8. Поза членством в ЄС та/або НАТО Україна не може брати повноцінну участь у формуванні механізмів європейської безпеки. Ми фактично перебуваємо у зоні «вакууму безпеки». Водночас, наша боротьба за свободу і незалежність відстоює також і демократичні цінності, закладені в основу ЄС. Україна орієнтується на європейську модель розвитку, позиціонує себе як європейська держава та спроможна зробити свій внесок у розбудову європейської економічної, політичної та безпекової систем. Проте на цьому шляху у нас досить обмежений набір інструментів.

9. Позаблоковість України не змогла гарантувати нам суверенітет і територіальну цілісність. Як жертва агресії, Україна має повне право і буде просувати ідею вироблення нового загальноєвропейського механізму колективної безпеки. Такий механізм має чітко визначати обсяг зобов’язань та перелік санкцій, які будуть оперативно застосовуватися до порушників миру та безпеки.

10. Агресія РФ не залишає нам альтернативи пошуку спільних з Європою шляхів зміцнення колективної системи безпеки. Ми сподіваємося на подальший розвиток і поглиблення співпраці з ЄС у безпековій сфері. Змістом цієї співпраці для України є докорінне реформування системи національної безпеки і оборони з метою забезпечення здатності до відбиття агресії.

О. Власюк завершив свій виступ переконанням, що тільки спільними зусиллями можна поставити Росію на місце.

Участь у міжнародній конференції взяли також зокрема, представники дипломатичних місій країн В4 в Україні, Міністерств закордонних справ України, Словаччини та Угорщини, Державної прикордонної служби України, провідні науковці та експерти України та країн В4, ЗМІ.

Останні новини:

До теми: