Цей сезон, як і минулий, знову став успішним для команди з американського футболу «Ужгородські лісоруби», які в першій лізі стали найкращою командою України.

Про запоруку успіху наших краян та розвиток цього виду спорту на Закарпатті і в країні загалом — у розмові з граючим тренером «Лісорубів» Павлом Лесівим.

Як проходив цьогорічний чемпіонат України в першій лізі?

– На відміну від попереднього сезону (торік грали 6 команд), участь у чемпіонаті взяли всього три команди: львівські «Леви», рівненський «Монарх» та «Ужгородські лісоруби». Кожна з них провела по два поєдинки з суперниками. Тож із чотирьох зіграних матчів ми лише в одному поступилися – команді Львова через те, що більшість гравців основного складу поїхала захищати кольори угорських команд з Ніредьгази та Мішкольця, за які паралельно виступають. Однак у підсумку це не завадило нам посісти першу сходинку за наявності однакової кількості очок з «Левами», завдяки кращій різниці забитих та пропущених м’ячів.

Павле, хто наразі фінасово допомагає команді?

– Як фінансову, так і організаційну допомогу нам надає Ужгородський національний університет, зокрема особисто науковець Федір Шандор, який є гравцем нашої команди. Тренувальний процес проводимо на базі стадіону УжНУ «Буревісник», а взимку – в спортивному залі Ужгородської гімназії. Також кожен із нас індивідуально відвідує тренажерний зал.

Як позначається зміна поколінь в «Ужгородських лісорубах»?

– Для нас цей процес є суттєвою проблемою. Після феєричного 2009 року, коли «Лісоруби» стали чемпіонами України у вищій лізі, де, окрім українських команд, у першості брали участь колективи з Росії та Білорусі, у нас відбувся спад, пов’язаний саме зі зміною кадрів. Досвідчені гравці вирішили залишити команду, а от достойної заміни їм не знайшлося. Невтішний наслідок не забарився — вже наступний сезон ми провалили й не зуміли потрапити навіть до фінальної стадії за участю чотирьох найкращих команд України. Згодом з різних причин вирішили продовжити виступи вже в першій лізі.

Як готуєте свій резерв?

– Хлопці, які хочуть навчитися азам американського футболу, займаються разом з нами й потроху підтягуються до рівня більш досвідчених футболістів. У плані розвитку американського футболу ми значно відстаємо від наших західних сусідів. До прикладу, в Угорщині цей вид спорту розвивається динамічніше, хоча й почали його там культивувати на три роки пізніше, ніж в Україні. Американський футбол з кожним роком стає популярнішим. Нині в Угорщині створені й виступають у трьох національних лігах 40 команд, серед яких є й жіночі.

Різниця між першою і вищою вітчизняними лігами доволі відчутна?

– Так. У вищій лізі було кілька топових команд, з-поміж них донецькі «Скіфи» (ця команда в цьому сезоні через військові дії припинила свої виступи, а гравці розійшлися по інших колективах). Наразі найкращими є дві команди з Києва – «Слов’яни» та минулорічні чемпіони – «Київські бандити», на хорошому рівні стабільно виступає й харківський «Атлант». З такими командами грати важко, але й наш рівень майстерності після подібних двобоїв значно зростає.

Давно, Павле, займаєшся американським футболом?

– З 2000 року. З цього часу в «Лісорубах» разом зі мною грають й інші ветерани: Юрій Нагорняк, Василь Йордан, Максим Недзельський. Саме ці хлопці й складають ядро колективу.

газета \”Новини Закарпаття\”