З усього Карпатського регіону в Україні залишилось найменше бурих ведмедів: у чому причина (ФОТО)Цьому сприяє браконьєрство, а також те, що заготівельники лісових ягід і грибів буквально не лишають ведмедям дикого місця в Карпатах. Про це читайте в матеріалі журналістки Тетяни Когутич для Укрінформ. Дикі звірі в Карпатах жили з “безвізом”, коли українці про нього ще й не мріяли. У Карпатському регіоні живе 8 тисяч особин бурого ведмедя — на території Польщі, Словаччини, Румунії та України. В Україні їх найменше з-поміж карпатських країн — усього близько 300 особин. У сусідній Словаччині, є півтори тисячі ведмедів, в Румунії — понад 5 тисяч клишоногих. Чому в нас так мало? Цьому сприяє браконьєрство, а також те, що заготівельники лісових ягід і грибів буквально не лишають ведмедям дикого місця в Карпатах. Тому тварини вимушено частіше конфліктують із людьми. Внаслідок таких конфліктів або люди втрачають (майно чи худобу), або звірі — життя. Відтак, на полонинах у Карпатах експерти Всесвітнього фонду дикої природи Україна (WWF Ukraine) встановлюють електроогорожі на кошарах і пасіках, щоб віднадити диких звірів від людських обійсть. Адже менше конфліктів — більше шансів для ведмедів, рисей та вовків залишитися живими. ЩОБ І ВІВЦІ-БДЖОЛИ ЦІЛІ, І ВЕДМЕДІ ЖИВІ Ми з експертами WWF встановлюємо електроогорожу на вівчарському господарстві Василя Муханюка з Ясіні, що на полонині Шумняска під Петросом. У ватага тут є 300 овець, тож подарунку він радий. Ще б пак: хоч якась нагода поспати ночами і не вставати щоразу на гавкіт собак. Зараз уставати доводиться щоночі, бо вовк до їхньої кошари навідується частенько, цього року навіть є жертви. Біля ватри у колибі ватага Муханюка висять вуха вівці, яку задер вовк. Знайшли, каже пастух, вранці, вовк украв та загриз. Ці вуха потрібні як доказ для господаря худобини, це давня вівчарська звичка — приносити вниз із полонини доказ про “шкоду”, завдану диким звіром. Був цьогоріч у Муханюка вже випадок і з риссю — тварина напала на вівцю, з’їла вим’я та частину кишківника, але вівцю знайшли ще живою, зашили, тож вона вижила. Щоправда, не доїться. Одна радість: вуйко (так гуцули називають бурого ведмедя) ще цьогоріч не навідувався до вівчарів. Експерти WWF називають такі трафунки “конфліктами”. Як і всі конфлікти, що мають силове вирішення, вони закінчуються програшем однієї зі сторін. Буває, що програють вівчарі, втрачаючи поголів’я, а буває — дикі звірі, вони в таких конфліктах втрачають життя. От саме задля збереження життів диких тварин у природі Карпат і впроваджується стала практика співіснування, а допомагають у цьому електричні огорожі. Роман Черепанин - Це один із напрямків роботи WWF в Україні. Програма вже діє два роки, реалізується в Українських Карпатах та на Поліссі за сприяння WWF Poland і Євросоюзу, - пояснює Роман Черепанин, координатор проєкту Співжиття заради збереження WWF в Україні. - Впроваджується програма з метою вивчення та збереження рідкісних великих хижаків (ведмідь і рись), а також заради зменшення конфліктів між людьми та дикими тваринами. Ми встановлюємо "електропастухи" не тільки на вівчарських господарствах, а також і на пасіках, куди заходять ведмеді. Електроогорожа в цій ситуації – такий собі психологічний дресирувальник. Наштовхнувшись кілька разів на неї, тварина звикає до того, що від цього отримує неприємні відчуття, а значить, підходити більше не варто. Цей рефлекс у диких звірів виробляється завдяки інстинкту самозбереження. Саме так пастух має працювати тут у вівчарському господарстві, а ще — на пасіці лісівника в Брустурах (гірське село в Тячівському районі), куди якраз часто навідується ведмідь і трощить вулики. Тобто і вівці-бджоли цілі, і вовки, рисі та ведмеді — живі. АБИКОМУ НЕ РОЗДАЮТЬ Богдан Вихор, керівник напрямку “Рідкісні види” WWF в Україні каже, що електроогорожі у фонді не роздають направо-наліво абикому. Вартість такого обладнання - 20-35 тис. грн (залежно від розміру території, яку слід огородити). Богдан Вихор - Ми маємо на меті покрити регіон якомога ширше — це раз. І друге — встановлюємо їх там, де є найбільше конфліктів. Про це ми дізнаємося від людей безпосередньо. Розпитуємо вівчарів, працівників Нацпарків і заповідників, агропромислових департаментів РДА й ОДА про те, хто в районі чи області займається випасом на полонинах чи бджолярством і в кого є конфлікти з дикими тваринами, чи зацікавлені вони отримати електроогорожу. Із вівчарями чи пасічниками підписуємо договір про співпрацю, за ним ми фактично надаємо в безкоштовне користування це обладнання, яке є у нас на балансі. Буває і таке, що фермер телефонує через якийсь час і каже, що йому це не підходить. Тоді забираємо і передаємо іншому, або вівчар повідомляє, що він покидає вівчарити. Тобто перепродати електроогорожу чи поставити в селі і обгородити курей — такої опції нема. Ми стежимо, аби вони використовувалися за призначенням. Паралельно моніторимо, чи стало менше конфліктів. Переважно, це працює, і їх таки меншає. ТОНКОЩІ ВЕДМЕЖОЇ МАТЕМАТИКИ Богдан Вихор пояснює, що встановлення електроогорож — тільки один напрямок програми. Інший, куди більш затратний та кропіткий — це моніторинг рідкісних великих хижаків. - В Україні маємо дві території для моніторингу — це Карпати та Полісся. Ми встановлюємо фотопастки, вивчаємо сліди та послід тварин. За послідом є можливість вивчити генетику карпатських і поліських диких звірів, відстежити, як вони живуть, як схрещуються, чим хворіють тощо. Зі слів Богдана, офіційно в Україні живе приблизно 300 ведмедів та біля 500 рисей. - Але це дуже неточні цифри. З’являються вони за матеріалами звітів лісівників мисливців і працівників Природно-заповідного фонду, зазвичай зроблених на основі даних про сліди, але річ у тім, що один ведмідь може обходити величезну територію (до 30 кілометрів за день), тож його сліди можуть порахувати одразу в п’яти господарствах. Тому ми на папері маємо п’ять ведмедів, а насправді він один. Ми вважаємо, що в Україні живе близько 300 ведмедів, майже всі - на території Українських Карпат (є випадки, коли сліди ведмедя фіксували на території Українського Полісся). Для порівняння: в сусідній Словаччині фіксують приблизно 1500 ведмедів, у Румунії — понад 5 тисяч особин. Загалом у Карпатах мешкає близько 8 тисяч бурих ведмедів. ПЕРЕВАЖНО ХТОСЬ ТІКАЄ: АБО ЛЮДИ, АБО ВЕДМІДЬ Ведмеді вільно пересуваються Карпатами у пошуках їжі та з метою продовження роду, експерти жартують, що у них безвіз із ЄС був іще тоді, коли українці про нього й не мріяли. В Українських Карпатах найчастіше ведмедів можна зустріти в лісах, заростях гірської сосни, ягідниках, особливо в Ґорґанах, на Свидовці, у Чивчинських і Гринявських горах, Мармароському масиві, Сколівських Бескидах тощо. - Ведмідь не є небезпечною твариною для людини: чуючи людський дух, він, переважно, тікає. Але в Карпатах можна випадково наткнутися на ведмедя, тоді треба бути обережним, не провокувати конфлікт, найчастіше, ведмідь сам іде. Туристам радять у піших походах створювати помірний шум — тоді тварина сама уникне зустрічі, - каже Богдан Вихор. - Але оскільки туристів останніми роками багато в усіх куточках Карпат, то такі трафунки бувають, є чимало переказів туристів про несподівані зустрічі. Втім, немає випадків, коли ці зустрічі закінчувалися трагічно для туриста. Переважно, хтось тікає — або люди, або ведмідь. МИСЛИВСЬКІ ВИТРЕБЕНЬКИ Чому ж така разюча відмінність у розмірі популяції карпатських бурих ведмедів між Україною і сусідньою Румунією? - питаю у Богдана Вихора. Головна причина — браконьєри та конфлікти, пояснює він. - Ведмідь — добрий зарібок для людей у горах. Як розповіли нам місцеві жителі, нині влаштувати мисливський тур на ведмедя у Карпатах коштує 5-10 тис. євро. Організувати таке полювання допоможуть люди, які добре знають ліс і вдачу його жителів. - Звісно, це річ протизаконна, в Україні ведмідь - зникаючий вид, внесений до Червоної книги, а тому полювання на нього заборонено, - каже Богдан Вихор. Але є, виявляється, купа людей, у яких свої закони, а за гроші вони готові йти проти законів державних. І хто їм завадить? Вони ж тут, у горах, - “господарі”. За даними WWF, у Карпатах щороку внаслідок браконьєрства та конфліктів убивають до 15 особин бурого ведмедя. ВЕДМЕЖАТ ВИКРАДАЮТЬ, А ДОРОСЛИХ ЗАЛИШАЮТЬ БЕЗ ЇЖІ - Ще один момент, - каже Богдан Вихор, — раніше була практика, коли грошовиті пани “замовляли” у місцевих жителів ведмежат. За гроші люди організовували вилов тварин у Карпатському лісі та доставляли їх замовникам. Так організовувалися майже всі приватні звіринці на базах відпочинку України, це саме ті ведмеді, яких потім визволяли з рабства волонтери, частина з них згодом повернулася в Карпати, але вже в Нацпарки у Синевирі чи Галичі (де є центри реабілітації бурих ведмедів, які утримувалися в неволі). Ще один фактор, який впливає на зменшення популяції бурих ведмедів у Карпатах, пов’язаний із тим, що останніми роками люди буквально не залишають ведмедям місця в горах. - Заготівельники дикорослих (ягід і грибів) добираються і стають таборами у важкодоступних місцях, ведмедям, відтак, немає ні місця спокійного, щоб ростити потомство, ні достатньої кількості їжі (ведмідь з’їдає до 700 кг ягід, щоб набрати ваги до сплячки), тож звірі вимушені конфліктувати з людьми. Так з’являються страшні історії про те, як ведмідь у селі загриз вівцю, корову чи коня. Це так. Але який у нього є вихід, якщо ви не лишаєте йому ні простору для життя, ні їжі? - каже Богдан Вихор. І на цьому етапі потрібне втручання держави - як у процес збору дикорослих ягід і грибів, щоб він не був таким хаотичним, так і в попередження конфліктів між хижаками та місцевим населення через впровадження таких превентивних засобів, як електроогорожі, а також розроблення механізму компенсації шкоди, завданої хижаками сільським господарствам і пасікам. Це робота наступних кількох років, - каже Богдан Вихор. Екологи водночас наголошують, що до співжиття у дикій природі з тваринами повинні ставитися відповідально і жителі Карпат. Інакше через 10-20 років ведмедя і рись у Карпатах можна буде побачити лише на полицях іграшкових магазинів. Тетяна Когутич, Ужгород-Ясіня Фото Сергія Гудака Приєднуйтесь до нашого каналу в Telegram: https://t.me/zak_kor |
||||
128-я бригада, авто, АТО, взятка, винарня, вино, гандбол, гороскоп, граница, депутат, дзюдо, ДТП, Закарпаття, Закарпатье, курс валют, курьез, ліки, Мир, Москаль, Новий Рік, Новини Закарпаття, Отдых, политика, пророчество, развлечения, религия, скандал, спорт, традиция, турист, убийство, ужгород, Україна, Украина, футбол, Хокей, шафрани, Шок, шоу, Эксклюзив
Показати всі теги {link}
Показати всі теги {link}
Ви зайшли як не зареєстрований користувач!
|