Вже виповнився рік, як в Україні запустили медреформу. “Сьогодні” згадали, як вона змінила життя українців і які плани у МОЗ на майбутнє.

Справа пішла
Головна ідея реформи – \”Гроші йдуть за пацієнтом\” – дозволила українцям вибрати собі лікаря \”первинки\” (терапевта, педіатра або сімейного лікаря), незалежно від місця реєстрації. Для цього потрібно було з паспортом і кодом укласти з ним декларацію. Якщо лікар не влаштовує, його можна змінити, уклавши декларацію з іншим. Сьогодні до системи підключилося вже 27 млн ​​українців, замість очікуваних 10-12 млн. У самому Міністерстві охорони здоров\’я називають сценарій \”походу\” реформи в народ супероптимістичним. Крім декларацій, затвердили і перелік безкоштовних послуг від свого лікаря: консультації, вакцинація і ряд безкоштовних аналізів, серед яких загальні аналізи крові і сечі, швидкі тести на вагітність, ВІЛ та вірусні гепатити, електрокардіограма.

Що у лікарів
Головним досягненням реформи для лікарів в міністерстві називають зростання доходів. За словами в. о. міністра Уляни Супрун в 2019-му середня зарплата лікарів становить від 15 до 25 тис. грн (для порівняння 5-7 тис. грн до реформи). Для прикладу, за даними Нацслужби здоров\’я, лікареві з Закарпатської області Антоніні Кучеренко, оформленій як фізособа-підприємець, тільки за березень з бюджету перевели 190 тис. грн. Але столичний терапевт Ганна Іващенко каже, що цифри МОЗ дещо завищені:

\”У мене трохи більше тисячі декларацій. Зарплата виходить 8-9 тис. грн. Може, коли доберуся до максимуму (2 тис. декларацій. – Авт.), тоді буду отримувати заявлену зарплату\”.

У міністерстві з такими скаргами знайомі і відзначають: лікарям потрібно переглядати умови роботи з лікарнями, які і отримують гроші від Нацслужби здоров\’я.

Що в планах
В найближчих планах МОЗ – реформа швидкої допомоги. Вже сьогодні вона розділена на екстрену (приїжджає, коли потрібна термінова госпіталізація) і невідкладну (коли загрози життю немає, але є загроза здоров\’ю) допомоги. На карети швидкої також хочуть поставити GPS-трекери для більш оперативного реагування. На це з бюджету виділять близько мільярда гривень. У другій половині 2019 го стартує програма \”Безкоштовна діагностика\”, яка дозволить проходити п\’ять видів рентгену, шість видів УЗД, чотири види біопсії, ехокардіографію і тести на патології серцево-судинної системи. Нарешті, з 2020-го МОЗ запустить реформу на \”вторинці\” (лор-лікарі, хірурги, ендокринологи). Отримавши направлення у сімейного лікаря, можна буде потрапити до будь-якого фахівця. Зараз запущений пілотний проект на Полтавщині.

Пацієнти реформою задоволені не до кінця.

\”Щось робиться, але дірок все ще дуже багато. По-перше, є багато проблем з електронною системою, за якою потрібно записуватися до сімейного лікаря. Коли я звернулася в лікарню, виявилося, що моя електронна картка з системи зникла, – розповідала нам киянка Тетяна Лисенко. – Систему оновили, реєстратура начебто знайшла її, а ось лікар – ні. Гаразд, якщо лікар молодий і може це все руками швидко вбити в форму. Але як бути з бабусями-терапевтами, які цього не вміють?\”

Євген Хрипунов скаржиться, що лікар так і не прийшов додому до його неходячої мамі.

\”Аргумент був один – записуйтеся в електронну чергу і приходьте на зазначений час. А лікар займається одним пацієнтом до 45 хвилин. Мама вже досить літня людина, сама ходити не може. Як я її доставлю в лікарню? Довелося їхати на таксі, оскільки лікар відмовився до нас їхати додому\”.

Нагадаємо, раніше Супрун пояснила, коли в Україні запрацює \”тотальне\” медичне страхування. За словами в.о. міністра охорони здоров\’я, українці зможуть користуватися повноцінним медичним страхуванням не раніше 2020 року.