ЕКСКЛЮЗИВ: Заробітчанство в Україні - усі "ЗА" і "ПРОТИ" Ще більше ситуація загострилася у зв'язку з економічною кризою та військовим конфліктом на Сході країни. Охочих спробувати щастя і пережити кризу за кордоном, поїхавши на заробітки в європейські країни стало ще більше. - В ЄС знайти хорошу роботу теж непросто, але на будівництвах і в обслуговуванні завжди не вистачає робочих рук - вважає президент Українского аналітичного центру Олександр Охріменко. - Такщо один з варіантів - пережити років п'ять кризи там, а потім повернутися. Для деяких молодих людей це стане виходом, оскільки тут знайти нормальну роботу складно і буде складно ще довго. Закарпатський кореспондент спробував з'ясувати позитивні та негативні сторони заробітчанства в Україні та Закарпатті зокрема.  Заробляємо гроші, втрачаємо сім'юРиба шукає де глибше, а людина де краще. Тож і не дивно, що українці намагаються знайти можливості для утримання своєї сім’ї та забезпечення її засобами життя. Цей фактор є позитивним і для держави, адже родина заробітчан є забезпеченою та непотребує постійної фінансової опіки. Однак, через довгострокове перебування батьків закордоном виникає так зване поняття «соціальне» сирітство. У результаті цього нівелюється цінність сім’ї, відповідальність батьків за виховання дітей, порушуються права дітей, що, в свою чергу, породжує низку негативних чинників та явищ (бездоглядність, безпритульність, несприятливий вплив зовнішнього оточення, схильність до правопорушень тощо), які залишають відбиток на все наступне життя неповнолітнього громадянина. Тож завдання держави – з одного боку створювати робочі місця та сприяти розвитку бізнесу, щоб громадяни змогли працювати на рідній землі, а з іншого - зорієнтувати усі служби та відомства на особливу увагу до дітей заробітчан.  Інтегруємося в євроспільноту, але втрачаємо здоров’яБез сумніву, заробітчанство сприяє налагодженню закордонних зв’язків з розвинутими європейськими країнами. Чого варте, до прикладу, вивчення мови, чи застосування європейських стандартів життя та поведінки. Бо ж звиклий до порядку та чистоти, заробітчанин автоматично застібає ремінь безпеки в авто, не дозволяє собі кинути сміття під ноги, знає як воно, коли люди роблять для людей. Однак часто ціна такої інтеграції занадто висока, коли питання стосується здоровя. Не секрет, що багато українців виїжджає закордон працювати у важких умовах та намагаючись зекономити на всьому можливому. Це породжує різнобічні проблеми зі здоров’ям заробітчан, які у переважній більшості випадків приходиться вирішувати вже в Україні. Так, статистика медичної галузі Закарпатської області, де суттєва частка населення працює закордоном, свідчить про шокуючі факти: 16,5% осіб серед вперше діагностованого туберкульозу – заробітчани; 50% захворівших на СНІД – також заробітчани; 30% серед онкологічно хворих із занедбаними раками – також заробітчани. Такий стан речей потребує від держави активних дій: - на державному рівні опрацювати питання надання медичних послуг у країнах-роботодавців; - запровадити обов’язкові профілактичні огляди після повернення в Україну; - постійно інформувати цю категорію населення про ризики та наслідки ведення нездорового способу життя.  Привозимо валюту, однак не платимо податкиЗаробітчани переказують додому 6-7 мільярдів доларів в рік, що є один з важливих джерел поповнення валютних резервів. Однак, офіційно у нашій країні найчастіше заробітчанин - це людина непрацююча, яка не платить податки, що у майбутньому забезпечать їй і її родині соціальний захист при втраті працездатності (інвалідності), або при довготривалих хворобах, або смерті. Разом з тим, заробітчанин претендує на отримання безкоштовної медичної допомоги при виникненні тих чи інших проблем зі здоров’я та на всі інші соціальні виплати, що гарантовані державною. В цьому аспекті державі необхідно розробити механізм легального заробітчанства та призначення соціальних допомог сім’ям заробітчанинам, у відповідності до їх потреб та фінансових можливостей. Окрім того, необхідно передбачити пільги за поповнення валютних резервів, стимулюючи використання валюти на території України. До слова, нелегальний статус трудових мігрантів унеможливлює захист їхніх соціальних прав і не дає змоги ефективно використати їхні знання і досвід не тільки в країні перебування, а й в Україні. Більше того, саме такі заробітчани часто стають вигідним «товаром» у сфері торгівлі людьми, потрапляють у жахливі ситуації та неотримують зароблені гроші.  Стаємо висококласними фахівцями, але працюємо не для рідної країниБільшість заробітчан отримують досвід, європейську практику у сфері своєї діяльності, стають першокласними спеціалістами. Однак, працювати в Україні їм не буде економічно вигідно. Більше того, заробітчансво – це безцінна втрата кваліфікованих кадрів, що десятиліттями виховувалися у нашій країні. Треба пам’ятати, що успішні заробітчани за час роботи накопичують певні заощадження. Тому людей, що повертаються, маючи вже здобутий капітал, потрібно переконувати вкладати зароблені кошти в бізнес в Україні. Таким чином заробітчани створюватимуть робочі місця та працюватимуть на благо держави. Однак для ефективного впровадження цього плану для них повинні бути створені комфортні умови. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ринок праці 2015: кому буде легко знайти роботу, а хто ризикує її втратити ПІСЛЯМОВА Як не дивно, дослідження hh.ua показало, що кількість тих, у кого є серйозні наміри виїхати за кордон, цьогоріч помітно скоротилося і тепер становить 29% проти 44% минулого року. А ось відсоток бажаючих залишитися в Україні, навпаки, збільшився з 4% в 2014-му до 17% у 2015-му. - Напевно, не варто все списувати на патріотичні почуття наших співгромадян - як би ми не любили свою країну, за останній рік ми все ж стомилися - зазначила психолог Оксана Навроцька - Важливу роль тут відіграє і матеріальний фактор : все ж для того, щоб починати нове життя за кордоном, потрібні хоч якісь кошти. А рівень життя українців за останній рік катастрофічно впав. Відзначимо, що, за даними цього ж дослідження, більше за інших налаштовані на еміграцію працівники нафтогазового сектора, охорони здоров'я, а також енергетики, металурги, промисловці і айтішники. А найменше націлені працювати за кордоном представники агросектору: більше третини з них бажають залишитися в Україні. Також планує кар'єру в Україні кожен четвертий працівник медіа- та телекомунікацій і кожен п'ятий працівник сфери транспорту, легкої та харчової промисловості. Закарпатський кореспондент |
||||
128-я бригада, авто, АТО, взятка, винарня, вино, гандбол, гороскоп, граница, депутат, дзюдо, ДТП, Закарпаття, Закарпатье, курс валют, курьез, ліки, Мир, Москаль, Новий Рік, Новини Закарпаття, Отдых, политика, пророчество, развлечения, религия, скандал, спорт, традиция, турист, убийство, ужгород, Україна, Украина, футбол, Хокей, шафрани, Шок, шоу, Эксклюзив
Показати всі теги {link}
Показати всі теги {link}
|
Ви зайшли як не зареєстрований користувач!
|