Новий формат зустрічей випробували у Закарпатській обласній бібліотеці – флешбук. Це своєрідний книжковий флешмоб, завданням якого є показати, що читання є цікавим, різноманітним, корисним і найголовніше, регулярним.
І першим гостем стала Тетяна Літераті, автор не художніх книг, а історико-краєзнавчих нарисів «Втрачений Ужгород». На зустрічі ділилися історіями та враженнями про Ужгород, його вулиці, деталі та будови. Історії, написані Танею, — про мешканців з конкретними іменами і конкретними долями. Збирати які авторці допомагає чимала кількість людей.
\”Помічників у мене дуже багато, мабуть, більше, ніж у Санта Клауса. Це кожного разу до кожної статті дуже індивідуально. Це можуть бути родини, із якими я пишу інтерв’ю, це можуть бути дані із архівів в Ужгороді чи Берегові, підшивки у бібліотеках. Також навіть історична листівка. У мене так було одного разу – про пекарню сербського пекаря у першій книжці, мені цікаво було, як сюди потрапили серби і що тепер є на місці тої пекарні\”, – розповіла Тетяна Літераті, журналістка , авторка серії публікацій «Втрачений Ужгород».
Публікації Тетяни дивовижним чином змушують людей епохи Інтернету зі стрімким ритмом життя читати нетипові лонгріди та з нетерпінням очікувати на нову розповідь, — кажуть організатори зустрічі.
Як зазначають історики, легка і невимушена подача, неординарні факти, увага до деталей зробили проект «Втрачений Ужгород» популярним. Цікаві, без академічного пафосу, дослідження виконують велику місію – спонукають сучасників цінувати та любити місто, закликають до збереження історичних пам’яток і традицій, а також — зупинитися й замислитися над важливими речами у житті.
Наразі друком вийшли дві книги авторки — власне «Втрачений Ужгород» та «Ужгород: невигадані історії». Поки що Тетяна не відкриває усіх карт щодо продовження серії, втім і надалі працює та щотижнево радує читачів новою оповіддю про місто на сайті «Про Захід».
Більше дивіться у сюжеті Uzh Inform: