Екстремальний відпочинок: рятувальник розповів про надзвичайні ситуації на гірськолижному курорті (ФОТО)

30 січня 2019 18:36 Переглядів: 7783 Коментарів: 0 Друкувати

Відпочинок на гірськолижних курортах - улюблена зимова розвага багатьох закарпатців та гостей області. Незважаючи на те, що катання на лижах чи борді з кожним роком стає все більш масовим і популярним, цей непересічний вид спорту по праву вважається екстремальним і в деякому розумінні навіть небезпечним. З гірськолижним спортом пов'язано безліч забобонів і побоювань, іноді виправданих, а іноді і надуманих.

Про те, чи існує реальна небезпека і якщо вона є, то наскільки велика, "Закарпатському кореспонденту" розповів Вячеслав Дикун, представник Усть-Чорнянського гірничо-пошукового рятувального відділення У ДСНС України в Закарпатській області. Наразі рятувальник прикомандирований на популярний гірськолижний комплекс, тож ділиться спостереженнями з власного досвіду.

"Катання на гірських лижах – розвага, що вимагає певного рівня фізичної підготовки, набутих навиків, але насампере обережності. Адже невмілий лижник, що несеться по схилу, створює небезпеку не лише для себе, а й для всіх навколо. Особиста безпека гірськолижника забезпечується перш за все використанням добре відрегульованих кріплень, відмінною технічною та фізичною підготовкою, дотриманням правил поведінки на трасах, знанням прийомів правильного падіння. У місцях масового відпочинку і на гірськолижних трасах лижники повинні дбати про взаємну безпеку", - розповідає рятувальник.

За його словами, на жаль, травми на схилах - не рідкість і в основному причина - порушення правил безпеки.

"Зважаючи на кількість травм, які мені приходиться бачити на гірськолижних схилах, я хочу нагадати про правила, що беззаперечно повинні виконувати лижники чи сноубордисти, котрі вирішили провести час на засніжених схилах. Адже, дотримуючись цих простих правил, ви здобудете багато цікавих і незабутніх вражень, а не біль і горе. Зазвичай зустрічаються класичні травми. Це забої, розтяги, вивихи і переломи. Але, на жаль є і травми із недбалості й незнання правил поведінки на схилі. І вони іноді небезпечні для здоров'я та життя. Це струси головного мозку, переломи основи черепа, внутрішні крововиливи", - резюмує Вячеслав.

Відтак рятувальник, користуючись нагодою, нагадує про правила безпеки на гірських схилах.

1. Повага до інших
Кожен гірськолижник і сноубордист має поводитись так, щоб не створювати загрози чи небезпеки для інших. Це стосується не лише поведінки, але й справності власного спорядження.

2. Контролювання швидкості та стилю катання
Гірськолижник (сноубордист) повинен контролювати свої пересування та змінювати швидкість і стиль катання до власних можливостей, особливостей поверхні схилу, снігових та погодних умов, а також щільності руху. Кожен повинен вміти зупинитись, повернути та проїхати у межах власної видимості. У місцях із великим натовпом або обмеженою видимістю швидкість руху слід знизити, особливо по краях крутого схилу, у нижній частині траси та поблизу розташування підйомників.

3. Вибір маршруту спуску
Лижник (сноубордист), що їде позаду, повинен обирати маршрут спуску таким чином, щоб не заважати і не створювати загрози тим, хто спускається попереду. Лижник (сноубордист) спереду має перевагу. Той, хто рухається за ним у тому ж самому напрямку, повинен дотримуватися необхідної дистанції між собою та переднім лижником (сноубордистом), щоб залишити йому простір для вільного виконання маневрів.
Пам’ятайте, що, як і на дорозі, в зіткненні винен той, хто їде позаду.

4. Обгін
Обгін інших лижників (попереду чи позаду, праворуч або ліворуч) має здійснюватись таким чином, щоб залишити достатньо простору лижникам (сноубордистам), яких обганяють, для їхні маневрів (у тому числі, вимушених).
Лижник (сноубордист), який здійснює обгін, несе повну відповідальність за його завершення без створення труднощів тому, кого обганяє, до моменту остаточного закінчення маневру.

5. Вихід на трасу, початок спуску, підйом
При виїзді на марковану трасу, поновлення руху після зупинки, або підйому вгору по схилу, лижник (сноубордист) повинен подивитись догори та вниз, щоб впевнитись, що його дії не заважатимуть іншим.

6. Зупинка на трасі
За виключенням випадків, де абсолютно необхідно, слід уникати зупинок на вузьких ділянках траси та місцях із обмеженою видимістю. У разі падіння на такій ділянці лижник (сноубордист) повинен якнайшвидше залишити її. Зупинки – за виключенням широких трас – виконуються на узбіччі траси. Не можна зупинятись на ділянках тісних та там, де лижника не видно з верхніх ділянок траси.

7. Підйом та спуск без лиж (сноуборду)
Підійматись чи спускатись на ногах (без лиж чи сноуборду) можна лише краєчком траси. Рух назустріч загальному потоку створює неочікувані перепони для лижників та сноубордистів. Сліди від черевиків руйнують полотно траси і створюють небезпеку для інших.

8. Повага до знаків та маркувань
Кожен лижник та сноубордист має поважати усі попереджуючі знаки та маркування. Ступінь складності траси позначається відповідним кольором – чорним, червоним, блакитним або зеленим. Кожен може вільно обирати трасу. На трасах також встановлюються інші знаки, що показують напрямки руху, або попереджають про небезпеку чи закінчення траси. Слід суворо дотримуватись знаків, що інформують про закінчення траси чи небезпеку. Такі знаки встановлюються перш за все заради власної безпеки тих, хто катається.

9. Допомога
У разі будь-якого випадку кожен лижник (сноубордист) зобов’язаний надати допомогу.
Надання допомоги у разі настання випадку є кардинальним принципом поведінки для кожного лижника (сноубордиста). Необхідно надати першу медичну допомогу, повідомити відповідні служби та огородити місце інциденту для попередження інших лижників та сноубордистів. Для цього можна встати самому вище по схилу, увіткнути лижі або сноуборд, щоб ті, хто знаходиться вище по схилу, бачили це місце і могли своєчасно об’їхати. Далі необхідно відправити кого-небудь сповістити рятувальників або адміністрацію комплексу про подію.
Ні в якому разі не можна переміщати потерпілого або змінювати його положення! Увага! Запам’ятайте, чим менше він буде рухатися, тим більше шансів обійтися мінімальними ускладненнями. Виняток становлять тільки відкриті рани з сильною кровотечею. У цьому випадку необхідно відразу зупинити кровотечу накладанням тугої пов’язки. Потерпілого потрібно укрити теплим одягом, ні в якому разі не пропонувати йому спиртного. А ще не допускати до нього людей, які пропонують негайно вправити “цей вивих” або самостійно перетягнути його в інше місце. Ці дії зведуть до мінімуму травми,отримані потерпілим, і їх наслідки.

10. Свідчення
Після інциденту кожен лижник (сноубордист) та свідок, незалежно від ступеню відповідальності, повинен надати інформацію про себе (ім’я, адресу). Свідки мають важливе значення у встановленні повного та детального опису випадку, тому кожен повинен розглядати своїм обов’язком надання такої інформації. Звіти служби порятунку, поліції, а також фотографії надають значну допомогу у визначенні цивільної та кримінальної відповідальності.
Потрібно наголосити на тому, що:
- перше катання на лижах варто здійснювати з інструктором.
- не допускається на схилах, де знаходяться лижники, катання на санках і підручних засобах. Це може призвести до травмування;
- якщо необхідно під’їхати до вже стоячого (або лежачого) на схилі лижника, не зупиняйтеся над ним, і не наближуйтеся зверху;
- якщо під час перебування на схилі, Ви побачите заняття справжніх спортсменів, не намагайтеся повторити їхні трюки!
- у випадку поганої видимості спускайтеся на низькій швидкості;
- на маркованих схилах необхідно дотримуватись вимог маркування;
- усі вимоги працівників рятувальних служб обов’язкові для виконання;
- категорично забороняється перебування на лижах у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння.
ПЕРЕБУВАННЯ НА ГІРСЬКОЛИЖНІЙ ТРАСІ БЕЗ ШОЛОМА ЗАБОРОНЕНО

Ви зайшли як не зареєстрований користувач!