Надання Україні безпрецедентної суми в 17,5 (а пізніше і зовсім 40) мільярдів доларів від Міжнародного валютного фонду допоможе стабілізувати фінансову ситуацію, врятувати країну від дефолту і провести необхідні реформи. Але у довгоочікуваного кредиту є і \”зворотна сторона\”: жорстка економія, урізання соцвиплат і нові тарифи для населення.
Експерти розповіли Корреспондент.net про можливі сценарії розвитку економіки країни після отримання кредиту.
Сергій Поплавський, директор компанії FIBO України:
Говорити про те, що самі обіцянки можуть щось дати економіці, занадто наївно. Але, тим не менш, ажіотаж на валютному ринку помітно знизився. Зокрема, це видно з уповільнення темпів девальвації гривні. У той же час лише своєчасне надання коштів (2-4 тижнів) може надати підтримку економіці України.
Надання фінансової допомоги \”врятує\” економіку України від дефолту. Темпи її розвитку будуть залежати від обсягу кредитування і наскільки швидко вдасться завершити військові дії в країні.
Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера:
Нам вдасться стабілізувати систему державних фінансів, реструктуризувати борги. Глибина падіння ВВП не перевищуватиме позначку 5%. І наступного року ми будемо показувати незначне, але все ж зростання. Але воно має бути підкріплене активними реформами в країні, зниженням дефіциту держбюджету.
Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні:
Кредит МВФ необхідно розглядати у двох аспектах. Перший – це безпосередньо самі кошти фонду, які дозволяють стабілізувати фінансову систему країни, відійти від дефолту, вирівняти резерви і провести необхідні реформи. Другий аспект – це факт співпраці з МВФ, який виступає ознакою довіри до країни та контролю за проведенням реформ. Саме цей фактор виступає активатором інвестицій в країну з боку інших інвесторів.
Володимир Лановий, президент Центру ринкових реформ:
Позитивні моменти від кредиту МВФ це те, що країна захищена від можливого дефолту та інших розривів, які огородили нам платежі за раніше отриманими кредитами. Поганого в них нічого немає – кредити середньострокові, дешеві, їх можна потім буде реструктуризувати, перенести на інші терміни.
Поплавський: Цей сценарій полягає в тому, що зовнішні кредитори не нададуть вчасно фінансову допомогу, що може призвести до дефолту. І, як наслідок, економіка потребуватиме вливання великих обсягів засобів, вартість яких буде помітно вище. Можливо, економіка зможе протягнути і більше, але глибина рецесії буде також більше і, як наслідок, економіка буде вимагати суттєвіших вливань.
Устенко: Україна на якомусь етапі зупиниться, не виконуватиме умов МВФ з різних причин. Якщо держбюджет не буде знижений, економіка падатиме.
Шевчишин: Жорстка система економії – це удар по діловій активності. Оптимізація держапарату, обмеження індексації соцвиплат, висока інфляція, зростання тарифів на ЖКГ та енергоресурси – це всі фактори, які будуть підвищувати градус соціальної напруженості.
Лановий: Січнева інфляція в 3% – це вже дуже поганий сигнал усій економіці, мабуть, вже зараз відбувається процес переходу інфляції в гіперінфляцію, ростуть інфляційні очікування населення, яке починає купувати наперед.
Що буде з курсом і чи врятують \”потопаючі\” банки?
Поплавський: Якщо країна рухатиметься за оптимістичним сценарієм, то слід очікувати уповільнення темпів девальвації гривні. Однак потрібно розуміти, що надання чергового траншу не вирішить проблему в економіці, а лише дозволить країні ще два місяці прожити в переддефолтному стані.
Устенко: Кредит – це \”соломинка\”, за яку потрібно триматися, щоб ситуація не вийшла з-під контролю. Є всі шанси припускати, що після останніх змін Нацбанку – скасування індикативного і введення єдиного курсу – експортери почнуть завозити свою виручку в Україну. Діапазон 20-23 гривні за долар – досить реальний. Що стосується системних банків, країна не може дозволити собі їх банкрутства, доведеться витрачати гроші на рекапіталізацію цих установ.
Шевчишин: Запуск економіки країни сприятиме зростанню валютної виручки. Фактор виваженої монетарної політики НБУ необхідно розглядати в контексті курсової політики. Поки є стримані надії на стабілізацію курсу в поточних кордонах 24-26. Втім, вони будуються на діючих ввідних: воєнний стан і/або затримка з кредитом моментально виведуть ринок зі стану хиткої рівноваги.
Лановий: НБУ дозволив прокредитувати комерційні банки в межах формування необхідних резервів, це є незабезпеченою грошовою емісією, яка буде нависати над валютним ринком і збільшить падіння курсу. Конструктивних рішень поки не видно. Нічого не поліпшується, нестабільність українських грошей, ненормальна позиція за кредитами і депозитами руйнують банківські баланси і сьогодні йде процес подальшого погіршення. Які банки себе раніше оголосять банкрутами, які пізніше – питання техніки.
Умови МВФ: чи збережуться соцвиплати?
Поплавський: Для отримання обіцяного траншу фінансової допомоги політикам необхідно провести дуже багато непопулярних реформ. Але в той же час, надання кредиту навряд чи сприятливо відобразиться на фінансовому стані більшості громадян країни. Швидше він призначений для того, щоб цей же стан не погіршився.
Устенко: Влада намагатиметься скорочувати будь-які витрати. Країна спробує увійти в контрольовану зону держфінансів – знизити дефіцит держбюджету, переміститися до позначки 7-8% ВВП. Можливо, обмежать максимальний рівень пенсій до 4-5 тисяч гривень, відмовляться від пільгових пенсій, збільшать пенсійний вік. Чим раніше ми почнемо це, тим легше буде Україні
Шевчишин: Очевидно, велика частина пільг і соцвиплат збережуться, правда, їх індексація буде здійснена лише наприкінці року. Зарплати також будуть індексуватися в кінці року (грудень). Більш детально необхідно дивитися на новий бюджет, який вже повинен включати вимоги фонду.
Лановий: У МВФ абсолютно нереальні умови. Уряд дуже багато наобіцяв, наприклад в 7 разів підвищити тарифи на тепло і газ, але цього ніхто не зробить. Також при темпах інфляції вище 10% завжди повинна проводитися індексація зарплат і пенсій згідно з українським законодавством. Уряд зможе індексувати тільки мінімальну зарплату, тоді як приватний сектор вже почав індексацію, тому що людям нема на що жити при такій девальвації гривні.