У давнину вважали, що на Яблучний Спас активні потойбічні сили. Вони готові виконувати бажання і розповісти про майбутнє. Тому люди вдавалися до замовлянь і ворожінь в цей день.
Про збільшення прибутків дізнавалися підкинувши яблуко вгору. Якщо падало праворуч – дохід буде зростати, ліворуч – залишиться незмінним, на голову – буде важке матеріальне становище.
Зміцнити почуття між закоханими можна з\’ївши з обранцем одночасно розломлене на рівні частини яблуко. Плід повинен бути стиглим та гарним.
Перебуваючи біля багаття, брали шкірку від яблука і кидали на нього. Якщо вона згорталася в середину – до неприємностей, якщо розпрямлялася – до вдалого року, якщо не змінює положення – до весілля в родині.
Дівчата ворожили на ім\’я майбутнього чоловіка. Зрізали однією смугою шкурку яблука і кидали на вогонь. Дивилися до форми, яку вона набувала. Яку літеру вона нагадувала, з тієї буде починатися ім\’я.
Іще визначали, хто першим вийде заміж. Брали мотузок та яблука. Фрукти обмотували. Підходили до вогню і підносили до нього руку з клубком. Тримали за кінець мотузка, а яблуко відпускали. Чиє яблуко перше впаде у багаття, у того найраніше буде весілля.
Для здійснення бажань брали три однакових за розміром яблука жовтого, зеленого і червоного кольорів. Клали у кошик. Зав\’язували очі і витягали одне з яблук. Червоне означало, що задумане обов\’язково здійсниться, жовте – для цього доведеться докласти зусилля, зелене – не збудеться.
В цей день можна дізнатися про майбутній рік відрізавши верхню частину яблука – до насіння. Якщо комірки з кісточками симетричні – буде супроводжувати удача, радість та гроші. Тому шукають саме такі яблука і з\’їдають їх.
Іще спостерігали за погодою: чисте безхмарне небо – до морозної зими.
19 серпня українці відзначають Яблучний або Другий Спас – Преображення Господнє. Цей день символізує кінець літа.
У церквах вшановують вирощений урожай і освячують яблука, груші, виноград, сливи, персики, помідори, моркву, мед, колоски жита і пшениці.
На Яблучний спас не можна робити ніяких робіт по дому. \”Хто на Спаса шиє – до кінця днів сльози ллє\”, – йдеться у народній приказці.