Вхiд на сайт
Авторизацiя

Підтримка та багато уваги: як допомогти дитині адаптуватися до школи?

Підтримка та багато уваги: як допомогти дитині адаптуватися до школи?
Вже менше, ніж за місяць у школах країни розпочнеться черговий навчальний рік. Після тривалих канікул усім школярам не надто просто знову звикнути повертатися до шкільного графіку, тому вересень - це майже завжди місяць адаптації дитини до навчального процесу. Що ж стосується першокласників, то за словами фахівців, адаптація до школи у малюків триває майже весь перший рік, і завдання батьків - допомогти їй. Що можна зробити для того, аби полегшити процес шкільної адаптації для 6-ти річки та чи можливо малюка, який звик бавитися у садочку, заохотити відразу вчитися? Це все ми запитували у закарпатської психологині, гештальт-терапевтки Марини Лемак.


- Вже скоро початок нового навчального року,тому багатьох, а особливо батьків першокласників, турбує питання: як полегшити період адаптації для дитини?

- Процес адаптації до школи триває мінімум рік, і це якраз буде ось цей перший клас, хоча адаптація, звісно, може тривати й довше. Аби цей період для дитини був не таким стресовим, її потрібно у всьому підтримувати, цікавитися тим, що відбувається нового в школі, а не тим, як дитина зробила те чи інше завдання. Варто запитувати дитинку, що вона цікавого дізналася, чому навчилася, чи знайшла собі друзів. Ось так потрібно спілкуватися з дитиною, тоді їй буде легше.

- Уже кілька років поспіль Міністерство освіти упроваджує різні зміни у підходи до навчального процесу, особливо це стосується підходу до навчання дітей молодшого шкільного віку. Крім змін, які стосуються самих програм, є ще й те, що вчителям не рекомендують користуватися червоною ручкою чи те, що першокласникам більше не задають «домашку». Чи добре це впливає на адаптаційний період діток?

- На мою думку, ці зміни вперше в нашій системі освіти дозволять діткам бути більш вільнішими в школі, відчувати себе не в якійсь обов’язковій системі, а в системі мотивації та зацікавлення.

- Часто батьки просто не знають, як можна заохотити дитину до навчання, може, назвете кілька порад, як це можна зробити? Можливо, є якісь "лайфхаки"?

- Перш за все, якщо ми говоримо про мотивацію, то пізнавальна мотивація формується якраз у дитини в той період, коли вона йде в школу, можливо, навіть трохи пізніше. В цей час спрацьовує ігрова і пізнавальна мотивація. По-перше, все те, що відбувається в школі, дуже корисно батькам програвати, бути в грі з дитиною, якщо вони хочуть допомогти їй виконати якісь завдання. По-друге, треба дати дитині зрозуміти, що це все цікаво, бути самим захопленим, і тоді й дитині стане цікаво. Взагалі, у нас дуже мало звертають увагу на мотивацію. Яка взагалі буває мотивація? Фактично домінуючих мотивів є 2: мотив досягнення успіху та мотив тікання від невдачі. Якщо дитина бачить, що їй постійно роблять зауваження, що щось вона там недопрацювала, щось не так зробила, то що вона буде робити? Вона формуватиме мотив тікання від невдачі – лиш би не покарали, лиш би не сказали погане слово. Якщо дитину за будь-які хороші речі, які вона зробила, хвалитимуть, тоді дитина буде формувати мотив досягнення успіху.

- А якщо в дитини вже сформувався мотив тікання від невдачі – це дуже погано? Що з цим робити?

- Дуже цікавий момент, коли цей мотив сформований. Тобто, певне ще десь у дитячому садочку, або вдома… Тобто батьки уже відбили бажання дитини до отримання знань. Ну, чи батьки, чи, можливо, вихователі в садочку… Звісно, це вже важко змінити, але можливо, знову ж таки, потрібно постійно хвалити дитину за хороші речі й не завжди помічати погані вчинки. Принаймні не сильно акцентувати на них увагу. Це вже така серйозна робота, яку можливо зробити ще в молодшому шкільному віці, далі вже буде дуже важко.

- Інколи, щоб заохотити дитину до навчання, батьки використовують прийом порівняння своєї дитини з кимось іншим. Мовляв, дивився, а в Марічки одні «12». Як фахівчиня, скажіть, чи можна так роботи?

- Наше суспільство взагалі порівняльне. Ми дуже часто порівнюємо наших дітей з сусідськими, а як часто порівнюємо себе з іншими? І ось це порівняльне суспільство, звичайно, відбиває бажання, тому що добре, якщо дитина – успішна, а якщо дитина не завжди така успішна, як сусідська? Коли дитину порівнюють з кращими за неї, що вона відчуває? Вона ображається, думає, що нічого не може, розчаровується.

- Тобто батькам краще уникати цього прийому?
Про це треба забути! Зовсім. Звісно, добре подивитися на суспільство і, можливо, порівняти себе з іншими, але тільки у 20% випадків, а у 80% – варто робити лише те, що сама людина вважає потрібним. Варто порівняти себе сьогоднішнього та вчорашнього і вирішити, яким варто бути далі. Це треба робити разом з батьками. Якщо батьки навчать цього дитину, то це буде найкраще, напевно. Здається, в Італії роблять так: раз на місяць збираються вчитель, батьки та сама дитинка і обговорюють те, як пройшов цей місяць для дитини, що вона зробила за той місяць, вирішують, що дитина може зробити наступного місяця. Такі речі важливо обговорювати з самою дитиною, адже це підніме її самоповагу – з нею вирішують питання, до її думки дослухаються! Також важливо разом з дитиною обговорювати, що батьки та вчитель можуть зробити для того, аби їй допомогти.

Ольга Беца, Закарпатський Кореспондент


Ви зайшли як не зареєстрований користувач!
Додати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Напівжирний Похилий текст Підкреслений текст Закреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка посиланняВставка захищеної посилання Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера

Введть те, що бачите на зображенні: