Вхiд на сайт
Авторизацiя

Як в Ужгороді навчають «гімнастики розуму»

Як в Ужгороді навчають «гімнастики розуму»
Навіть у час комп’ютерних технологій шахи залишаються тим видом спорту, який ніколи не старіє. Гравці кажуть, що вдалі комбінації завжди викликають неабиякий азарт, тому зацікавлення і не зникає. До того ж ця гра є ще й надзвичайно корисною.

Чим саме, ми запитали у Василя Юлійовича Прокопишина – віце-президента федерації шахів нашого міста, майстра ФІДЕ, відомого тренера, який навчив «гімнастики розуму» вже не одне покоління закарпатців, і чимало з них досягли в цій справі значних висот. До слова, Перед Днем шахів, який відзначали 20 липня, ми поспілкувалися про це, і не тільки.

Народився Василь Прокопишин 1959 року в Ужгороді. Ази гри в шахи засвоїв ще дитиною. Розповідає: «Я практично все життя в шахах. Ще школярем грав за свою школу (Ужгородська ЗОШ № 8 – прим. авт.). Першими були змагання «Біла тура», де непогано зіграв, отримав нагороду. Тренер, який там працював, ветеран спорту Аркадій Токарев, прийшов до мене додому з пропозицією, щоб я ходив на шахи. А вчився грати в шахи у дворі. Мені було років п’ять-шість, коли постійно у дворі грали в цю гру (жив на вулиці Мукачівській). Спочатку просто дивився – так і навчався».

Ще у школі пан Василь став кандидатом у майстри спорту. Від сьомого класу відвідував гурток. У восьмому класі здобув другий розряд, у дев’ятому – перший. У свої п’ятнадцять став чемпіоном України з блискавичних шахів по ДСТ «Спартак». Згодом закінчив історичний факультет УжДУ, однак себе називає радше філософом, аніж істориком.

Далі призвали в армію. Пригадує: «Я потрапив на Північний флот, згодом за команду якого теж грав у шахи. То були 77–79-ий роки. Якось начальник із фізпідготовки розповідав про спортивні здобутки, то я й сказав, що є кандидатом у майстри і не грав іще ніде. Він собі щось там записав, а потім через місяць-два мене покликали. Виявилося, що був чемпіонат Північного флоту, тож за нього і грав. Маю ще вирізки з газет, де про це йдеться».

У 1979 році в Ужгороді відкривався шахово-шашковий клуб товариства «Спартак». У створенні брав участь і Василь Прокопишин, вів там групу дітей. Він є наставником і тепер – має понад півсотні учнів.

Як в Ужгороді навчають «гімнастики розуму»


Ще з біографічних акцентів варто згадати: пан Василь – чемпіон України у складі Закарпаття у профспілковій першості (1983 рік), виконав норматив майстра ФІДЕ на командному чемпіонаті в Угорщині. «Я 24 роки грав за угорські шахові клуби, став кілька разів чемпіоном Угорщини у складі збірних (друга, перша ліга)… Ось кубки: це мої, а це – сина, він кандидат у майстри спорту, – показує нагороди, виставлені на почесному місці. – Крім того, недавно на шахових змаганнях я посів призові місця в Австрії, Чехії».

А ще у своїй оселі Василь Прокопишин має величезну домашню бібліотеку, в якій половина книжок – про шахи. Деякими він обмінюється із закордонними колегами, деякі одержав від знаних видавців-друзів. Такі книжки потрібні передовсім і для навчання дітей, адже теоретичні засади теж важливі. Вони допомагають виконувати розумову «гімнастику» правильно, наштовхуючи на власне світобачення: на дошці – ціле життя.

На запитання про зміст таких книжок пан Василь відповідає також запитанням: «А ви знали, що шахи мають своїх композиторів? Існує шахова композиція! Є тут і поети – ті, що складають шахові етюди. Є навіть окремі чемпіонати світу з розв’язання цих задач».

Головними досягненнями він вважає успіхи своїх учнів. Одним із таких є відомий шахіст, заслужений майстер спорту, гросмейстер Захар Єфименко – чемпіон України 2006 року, переможець шахової олімпіади 2010 року у складі збірної України, чемпіон світу 2011 року.

А цьогоріч учень Василя Прокопишина Микола Доманський став чемпіоном Європи (у категорії до 12 років) – посів 3 місце у швидких шахах і перше – у блискавичних.

Пан Василь не приховує проблем шахів на Закарпатті – основними вважає брак кадрів і недостатнє фінансування. Але попри це актуальність гри не спадає. Серед понад півсотні його учнів – діти різних вікових категорій, від 5 років (молодшим є хіба його трирічний онук). «У нас був найстарший член федерації – шахіст на прізвище Тен, кореєць за походженням. Ми його називали просто – пан Тен. Йому було сто років, недавно помер. Навіть уже коли не міг ходити, його син привозив на заняття», – каже Василь Прокопишин.

Навчитися грати в шахи, можна менше ніж за півгодини, а щоб удосконалити свої навички, потрібне терпіння, тренування мислення і постійна робота над собою, зауважує тренер: «Колись на семінарі вчителів за 15 хвилин навчив цієї гри – узяв у клубі демонстраційні дошки з магнітними шахами. Є і своя методика навчання, яка передбачає зв’язок однієї фігури з іншою. Для досягнення ж успіху насамперед треба це полюбити. Як стверджував ще Ейнштейн, усе те, що школа дає через зубріння, шахи дають через гру – світле мислення, розуміння математичних законів, формування і відстоювання своїх позицій. Коли дитина знаходить стимули, тренується багато, то й досягає успіху. Такий шаховий світ».

Часто на Закарпатті відбуваються змагання за участі федерації шахів міста Ужгорода (як-от у шаховому відділенні Закарпатської ОДЮСШ проводився турнір до Дня Святого Миколая). Пан Василь частенько їздить з учнями на змагання за кордон – наприклад на традиційний турнір зі швидких шахів «Третя субота» в місті Брно (Чехія) тощо.

Зазначає, що шахи справді вчать жити – мислити, швидко знаходити рішення, аналізувати: «Бо коли зіграєш партію, то обов’язково вдома маєш її осмислити. Ця гра дає і вміння програвати, вчить переносити й перемогу (тому що ейфорія минає, а завтра – наступна партія). Шахи навчають логіки, математики, розвивають здатність зіставляти різні події на шаховій дошці – там постійно все змінюється, зокрема сила фігур. Шахіст має вміти оцінювати цей світ».

Шахове відділення Закарпатської ОДЮСШ пишається своїми талантами, адже серед вихованців школи – міжнародні майстри, гросмейстери, чемпіони області, України і, як уже згадувалося, чемпіон світу у складі збірної України. Дітей, охочих навчатися гри в шахи, запрошують до спортивного комплексу «Юність» (2 поверх).

Досвідчений тренер Василь Прокопишин мріє видати книжку про шахи в місті й області. Уже назбирав чимало матеріалів, має що додати і проаналізувати. Крім шахів, він любить ловити рибу, ходити на полювання, по гриби. Наголошує, що шахові навички можна застосовувати не тільки на гральній дошці…

Юлія МЕДЮХ


Ви зайшли як не зареєстрований користувач!
Додати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Напівжирний Похилий текст Підкреслений текст Закреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка посиланняВставка захищеної посилання Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера

Введть те, що бачите на зображенні: