Михайло Мільмейстер: «Ужгород - таємниче місто, в яке мене постійно тягне» (ФОТО+ВІДЕО)

09 лютого 2015 13:13 Переглядів: 1873 Коментарів: 0 Друкувати

Один із найважчих видів театрального мистецтва пантоміма – це вираження емоцій мовою тіла. Допомогою в цьому є жести та міміка. І хоча, здавалося б, цей вид мистецтва живе у великих містах, усе ж, він активно розвивається і на Закарпатті.

Причому в нашій області театр мистецтва володіння жестами є одним із найбільших в Україні. Сьогодні ми вирішили трошки "освіжити" пам'ять про пантоміму та про те, як вона зароджувалася в Ужгороді. А про деталі розповість засновник цього неймовірного мистецтва - Михайло Мільмейстер.

Ковток нового театрального мистецтва або з чого починалася "пантоміма в Ужгороді:

Як вид театрального мистецтва пантоміма є однією з найстаріших. Пантомімою займалися ще в Стародавній Греції, Римі та Київській Русі. Головними акторами виступали скоморохи, бродячі актори та жонглери. Найбільш видатними постатями театру пантоміми сучасності є Чарлі Чаплін і Марсель Марсо. У Радянському Союзі театр пантоміми пов’язаний з ім’ям Рудольфа Славського. Саме він у 1950-х роках створив першу в СРСР студію пантоміми, в якій здобули освіту В’ячеслав Полунін (театр «Лицедеи»), Анатолій Єлізаров, Нона Самаріна та інші не менш знамениті постаті цього мистецтва.

Театр пантоміми у Закарпаття починає відлік відтоді, відколи Михайло Мільмейстер, навчаючись на 3-му курсі відділу кераміки Закарпатського училища прикладного мистецтва, почав самостійно тренувати «стіночку», «канатик», «кроки на місці».

Першими помічниками юнака стали книжки й телебачення, особливо чеське. Відтак була армія, а після неї Михайло став причетним до створення театру пантоміми під назвою «Жест», і з того часу він почав свій успішний шлях. Тобто, як мистецтво пантоміма бере свій відлік у нашій області з 1975 року. Паралельно в Ужгороді існували театри Лева Луцкера та Віталія Дворцина. Михайло разом із 4 ученицями розпочав розробляти сценки, чітко та виважено підбирати образи. А вже в 1976 році актори «Жесту» поїхали на Всесоюзний фестиваль радянських трудівників зі сценкою «Орлине гніздо», поставленою під 7-му симфонію Шостаковича – «Сидить орел на горі й дивиться, як захопити у свій полон весь світ...»

Паралельно, шукаючи музику та літературних героїв, Михайло займається саморозвитком. Як результат – прекрасне володіння вокалом та гра на піаніно. Але повернемося до гастролей. У 1981 році під керівництвом Михайла трупа поїхала на величезний форум мімів до Петербурга, на який загалом з’їхалися близько 800 митців. Там В’ячеслав Полунін показав усьому світу на прикладі театру «Лицедеи» справжнє мистецтво міміки та жестів. Він же відібрав 25 кращих акторів із форуму й організував навчання-семінари для мімів. Відтак протягом чотирьох років Михайло подорожував та вчився в провідних літераторів, акторів, фахівців жестикуляції та міміки мистецтву пантоміми й осягав усі її тонкощі. Два місяці слухали лекції в Тбілісі, в театрі Амірана Шалікашвілі, в Москві – в театрі пластичної драми. Готували навіть курсові та дипломні роботи.

«Чесно кажучи, до написання першої наукової роботи я навіть уявлення не мав, що пантоміму можна описати. Але немає нічого неможливого. Це необхідно зробити так, щоб інший режисер зміг поставити сцену», – розповідає Михайло. По закінченні навчання учні отримали диплом ансамблевої та театральної пантоміми.

Але йдемо далі… У 90-му році в Ужгороді відбувся перший Міжнародний фестиваль пантоміми. Понад 100 мімів з різних куточків тоді ще Радянського Союзу приїхали в Ужгород. Міми буквально були всюди: на площі Театральній, у вітринах магазинів, на набережних вздовж Ужа. Вони веселили людей, дарували свої посмішки та вражали мешканців та гостей обласного центру Закарпаття своєю енергетикою.

«Енергія-мім» – життя студії пантоміми в Ужгороді

Питаю в актора: «Михайле, яка таємниця криється за мистецтвом пантоміми?» «Усяке мистецтво та сценічна дія має свою магію. Важливо не те, як робиться вистава, а те, якою акторська гра постала перед глядачем», – каже актор.

Михайло Мільмейстер як людина творча, - ніколи не засиджується на одному місці. Він любить мандрувати світом, часто приїжджає в Ужгород з гастролями, хоча живе в Німеччині.

Коли розповідає, чому ж саме переїхав у Берлін, то каже, що "в першу чергу виїхав через дітей, хотів, щоб вони жили в Європі":

"Паспортний режим це не саме головне. Коли я виїжджав у Німеччину, то збирався їхати не на завжди. Мені хотілося нести пантоміму та театральне мистецтво в маси, розвивати культуру. Але в першу чергу я думав про своїх дітей, хотів, щоб вони жили в Європі й, скористався єдиним шансом. І тим самим дав шанс своїм дітям стати на ноги в суспільстві можливостей. Вважаю, що стати "людиною світу", - це не зрадництво, - розповідає видатний мім з Ужгорода.

Зараз в Ужгороді є діюча дитяча школа пантоміми. Це маленька гілочка великого театрального дерева пантоміми Михайла Мільмейстера. Наразі розвитком цього прекрасного та за своїм походженням цікавого мистецтва займається одна з учениць Михайла, Марина Шайбнер, яка нині веде студію «Енергія-мім» у Падіюні.

Закарпатський кореспондент

Теги: Эксклюзив

Ви зайшли як не зареєстрований користувач!