Ще до минулого тижня на офіційному сайті Альянсу стверджувалося, що у нашої країни немає \”формального прагнення до членства в НАТО\”. Проте 9 березня там визнали за нами бажання приєднатися до організації і заднім числом зафіксували постанову ВР за червень 2017-го про закріплення курсу України до НАТО, пише \”Сегодня\”.
\”На даний момент чотири країни задекларували своє прагнення до членства в НАТО: Боснія і Герцеговина, Грузія, Македонія і Україна\”, — зазначили в Альянсі, назвавши перераховані держави країнами-\”аспірантами\”.
Крім того, в НАТО додали, що тепер настав час для поглибленого діалогу з цими країнами. Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко пояснив: статус \”аспіранта\” ніде в офіційних документах організації не закріплений, але таким чином Альянс визнав нашу країну одним зі своїх майбутніх членів. Президент України Петро Порошенко заявив, що це \”підвищення рівня амбіцій України\” і наголосив: тепер потрібно дочекатися Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Цей документ, нагадаємо, повинен містити перелік конкретних кроків з реформування військової сфери, економіки і навіть політичної системи країни. При цьому ПДЧ розробляється окремо під кожну держава (наприклад, Македонія отримала його ще в 1999 році, але так і не виконала його до цього дня).
Пристайко додав, що президент вже звернувся до генсека НАТО Єнса Столтенберга з листом, в якому попросив надати Україні цей план. Це питання буде обговорюватися в ході саміту Альянсу в липні. До речі, за словами спецпредставника Держдепартаменту США Курта Волкера, Україна ПДЧ повинна була отримати ще у 2008-му, однак тоді проти цього виступили Франція і Німеччина, які побоювалися негативної реакції з боку РФ. Волкер також додав, що поки що Україна не готова до членства в НАТО і нам \”потрібно зробити ще дуже багато роботи\”.
На думку політолога Тараса Березовця, надання нового статусу для України це відповідь на останні дії РФ: \”Це відповідь США на \”путінські ігрища\”. Під час останнього виступу президент РФ Володимир Путін патетично вигукнув: \”Ми закликали вас почути нас. Так слухайте ж тепер!\”. Доводиться визнати, що він свого домігся. Його почули, і найболючішим для Кремля способом. Ніхто не робить стільки для зближення Заходу і України, як Путін\”. Але політолог Володимир Фесенко нагадує, що торішня постанова ВР про курс України в НАТО не більше, ніж політична заява, і може бути легко скасовано.
\”Найвищий рівень — закріплення цього питання в Конституції. Референдум щодо вступу в НАТО буде необхідний у тому випадку, якщо ВР прийме цю конституційну зміну — така процедура. І думаю, що цей процес може бути запущений або вже навесні, або максимум не пізніше осені\”, — говорить він.
У свою чергу політексперт Руслан Бортник вважає, що, навіть зі статусом \”аспіранта\”, Україна членство в Альянсі не загрожує в найближчі 10-15 років.
\”Вся проблема в тому, що Росія буде продовжувати тиснути, і Захід навряд чи погодиться на вступ нашої країни в НАТО, – пояснює він. – Якщо ж говорити про можливу ескалацію на Донбасі, то я виключаю цей варіант. Це більше інформаційна ескалація – Росію це не роздражнить\”.
На полях Мюнхенської конференції з безпеки, яка відбулася в лютому цього року, Пристайко зазначив, що Збройні сили України повністю перейти на стандарти НАТО зможуть вже до 2020 року. У Міноборони кажуть, що до цього терміну армія повинна впровадити 134 стандарти організації, з яких поки працюють тільки 24. Однак на сьогоднішній день в Угоді про стандартизацію налічується близько 1300 стандартів, які стосуються індивідуальної підготовки солдат, формату використовуваних патронів, порядку формування військових частин і ведення боїв. Крім того, в минулому році 25 військових частин ЗСУ перейшли на систему харчування за стандартами Альянсу і ще 50 частин повинні будуть перейти на цю систему до кінця 2018 го. А в систему речового забезпечення введені 17 стандартів НАТО, що регулюють вимоги до форми одягу і засобів індивідуального захисту.
Як повідомляли Українські Новини, НАТО визнало прагнення України вступити в альянс.