\”Лежні, які по півдня проводять на дивані, перераховуючи болячки, вкорочують свій вік. А я й у 100 років – сповнена сил наче молодиця!\” – каже Ніца Філіп. Вона має чудову пам\’ять та зір. І біжить до воріт – зустрічати гостей.

Запрошує до господи. Та радо ділиться з газетою Експрес секретом свого довголіття.

\”Головне – любов до людей, віра в Бога, стриманість у їжі та щоденна праця. Здоров’я та снаги додають мені рідні Карпати, – мовить довгожителька з Середнього Водяного Рахівського району. – Нині почуваюся краще ніж у 70! Тішуся, коли за одним столом збирається уся рідня. Я змалечку любила, коли в хаті гості. Маю міцну велику родину: двійко дітей, семеро онуків та 9 правнуків. Охоче куховарю, вживаю натуральну їжу з власного городу. Люблю ходити до церкви. Багато молюся, вдячна Богові, що дає мені силу. На здоров’я – жодних скарг. Щодня вхожу на прогулянку, щотижня йду до церкви на службу. А очі — дай Бог кожному, досі читаю без окулярів. Ви не дивіться, що моє обличчя у зморшках, душею я ще молодиця!\”

У Ніци Іванівни власний режим. Прокидається о п’ятій ранку, після молитви береться до роботи. А нині ще й готується до Великодня: у четвер випікатиме паски, в суботу – робитиме крашанки. А як пригріє сонечко – на городі порається, допомагає невістці. Навіть важко уявити, що ця моторна старенька провела півроку в гіпсі.

\”Ви бачите, яка наша бабуся непосидюча. І десять хвилин на місці не всидить, а по двору не йде, а бігає, – мовить Нуцу, онук старенької. – Та понад два роки тому втрапила у халепу: полізла на горище, не втрималася і впала з драбини. Мала кілька переломів, лікарі навіть надії на одужання не давали. Та бабуся вижила, ще й швидко одужала.

Вона з родини довгожителів, моя прабабця прожила 103 роки, та й по лінії батька також були довгожителі. Робота в її руках аж кипить. Та на горище ми її більше не пускаємо\”.

Еліна САВИЦЬКА
Фото http://tyachiv.com.ua