МОЗ розкрив плани реформування швидкої допомоги. У відомстві хочуть зосередитися на кваліфікованих лікарях і високій мобільності невідкладної допомоги. \”Сегодня\” дізналася, яким буде майбутнє екстреної медицини в країні.
ВСТИГНУТИ ЗА 8 ХВИЛИН. В першу чергу МОЗ хоче домогтися скорочення часу приїзду швидкої. Якщо сьогодні карета невідкладної допомоги в місті повинна бути на місці через 10 хвилин, а в сільській місцевості — через 20, то після реформи час скоротиться до 4-8 хвилин, незалежно від типу місцевості. Щоб досягти таких результатів, МОЗ хоче вирішити дві проблеми: відсутність координації і величезна кількість непрофільних викликів. Поліпшити координацію між диспетчерами та екіпажами швидких хочуть за допомогою GPS-навігаторів, передає “Сьогодні”.
\”Це дасть можливість відслідковувати на карті переміщення машин і направляти на місце виклику бригаду, яка знаходиться найближче\”, — кажуть у прес-службі МОЗ. Другу проблему будуть вирішувати, створивши колл-центр, через який лікарі надаватимуть безкоштовні консультації. За планом МОЗ, це відтягне на себе більше половини дзвінків і дозволить працювати швидкій допомозі більш ефективно.
Лікарі до нових стандартів ставляться скептично. \”Мені здається, скоротити час до восьми хвилин нереально! У містах на дорогах просто божевільні пробки, а в сільській місцевості доріг взагалі подекуди немає. Швидку підрізають, не пропускають у потоці. Ми і зараз мчимо на виклик, часто ризикуючи життям, але вкладаємося в норматив. А якщо його знизити, це буде вже занадто небезпечно\”, — розповіла нам фельдшер однієї зі столичних станцій швидкої допомоги Інна Дудник.
Крім того, у МОЗ хочуть збільшити кількість підстанцій швидкої допомоги в країні, а також відкрити в лікарнях профільні відділення, які будуть займатися тільки тими хворими, яких привезла швидка. Але член Комітету ВР з охорони здоров\’я Олег Мусій сумнівається, що в бюджеті на це знайдуть гроші: \”Ще кілька років тому на такі задачі потрібно було 60 млн грн. Сьогодні ця цифра буде в кілька разів більша. А ще ж є питання непридатність автопарку швидких — потрібно оновити 40% всіх машин\”.
ВЧИТИСЯ РЯТУВАТИ. Другий блок реформи — освіта. МОЗ до кінця цього року запустить програму \”Перший на місці події\”, обов\’язкову для копів і рятувальників — їх навчать робити серцево-легеневу реанімацію, правильно жгутувати рани і ставити шини на переломи. Програма буде доступна і звичайним українцям. Активно будуть перевчати і фельдшерів, а також випускників медучилищ. Перші після 180 навчальних годин будуть перекваліфіковані в парамедиків, які будуть ставити попередні діагнози і проводити нескладні медичні маніпуляції по дорозі до лікарні. Випускників же будуть вчити для роботи на швидких ще три роки. \”У нас сьогодні вже готово багато фельдшерів, і не думаю, що буде проблема з кадрами для такої перекваліфікації або розширення мережі підстанцій. Просто потрібен підготовчий період у кілька місяців, щоб перевчити людей\”, — зазначає медексперт РПР Тетяна Авраменко.
Дніпровський лікар Євген Кисилюк дотримується іншої думки — плани МОЗ можна здійснити за 3-4 роки, але головною проблемою стане саме відсутність кадрів: \”Хто повинен готувати парамедиків? Лікарі швидкої, у яких більше десятка викликів за зміну? Нові станції відкривати чи спецвідділення — теж питання. У кожній бригаді є фельдшер, водій і лікар. Якщо перших двох знайти нескладно, то кваліфіковані лікарі — проблема? Зарплати маленькі, навантаження божевільні — навіщо йти працювати в невідкладну допомогу, якщо можна добре заробляти, наприклад, у приватній клініці\”.