День рідної мови на Закарпатті: відомий учитель розповіла про мовні проблеми та особливості

22 лютого 2017 10:46 Переглядів: 2719 Коментарів: 0 Друкувати

«Якою мовою ти виховуєш дитину, таку країну вона і буде любити», «Мова – ДНК нації»… Є ще багато влучних висловів про головну особливість народу, яка також є вибором. Одним із найбільш дискусійних на Закарпатті є саме мовне питання.

Із нагоди Міжнародного дня рідної мови видання «Закарпатський кореспондент» поспілкувалося із Заслуженим учителем України Олесею Калинич (Ківеждій) – педагогом Хустської гімназії-інтернату, яка 2015 року на Всеукраїнському конкурсі «Учитель року» в номінації «Українська мова і література» здобула перемогу.

Читайте також: В Ужгород завітала «учитель року»: реформа освіти та особлива методика закарпатки Олесі Калинич (ФОТО)

У чому унікальність української мови?

– Багато в чому наша мова унікальна. Наприклад, тільки в українській мові серед інших східнослов’янських іменник має сім відмінків. У нашій мові величезна кількість зменшувально-пестливих слів. Зверніть увагу, навіть у державному гімні ми ворогів «воріженьками» називаємо. Стверджують, що в 1934 р. на конкурсі мов у Парижі українська була визнана, поряд з французькою і перською, як найкраща, наймилозвучніша й найбагатша мова світу.

Які основні причини білінгвізму та недотримання норм літературної мови закарпатцями?

– Білінгвізм на Закарпатті зумовлений територіально, природньо. З іншого боку, якщо білінгвістом називати людину, яка досконало володіє двома мовами, то на Закарпатті виявиться поширений не білінгвізм, а мовна мішанина, яку навіть суржиком не назвеш. Закарпатці не дотримуються норм літературної мови, напевно, історично, адже наш край довгий період входив до складу то Австро-Угорщини, то Чехословаччини… Тільки з 1946 року його приєднано до УРСР. Проте, незважаючи на історичні перипетії, українська мова державна – і для неволодіння державною мовою немає жодних виправдань.

Чим, на Вашу думку, спричинені погані результати ЗНО на Закарпатті?

– По-перше, Закарпаття – прикордонна область. Не секрет, що велика кількість наших випускників планують навчання за кордоном. Щоб вступити до ВНЗ до сусідніх країн, результати ЗНО не потрібні – учень просто-напросто не готується до тестування. По-друге, представники нацменшин Закарпаття складають тестування з української мови нарівні з учнями українських шкіл. Українська для нацменшин державна мова, але все ж таки не рідна. По-третє, погодьтеся, на Закарпатті поширене заробітчанство. Часто батьки працюють за кордоном, а учні ходять, наприклад, у старші класи тільки для того, щоб бути під наглядом учителів, а після 11 класу теж поїхати на заробітки. І, на жаль, згадані вище аргументи, не поодинокі, а типові.

Які реформи потрібно провести, щоб українською заговорила ціла держава (і на побутовому рівні зокрема)?

– Глобальних змін не потрібно. Варто лише, щоб у всіх державних установах та громадських закладах строго дотримувалися закону – розмовляти винятково державною українською мовою і все. Першою чергою, слід починати з офіційних установ… Тут важко не погодитися з думкою професора О. Гриніва: «Якщо людина не має розуму вивчити українську мову, то чи має вона розум керувати державою?»

Часто закарпатці неправильно наголошують слова, наприклад, "ужгоро́дський" замість "у́жгородський". Які ще є поширені помилки?

– Я би спитала інакше: а яких помилок у нас нема? Звичайно, це жарт. Помилок безліч. Причина? Колоритний і багатий діалект, строкаті запозичення – усі мовні явища залишають свій відбиток.

Розкажіть про цікаві випадки на уроках. Чи є українська мова одним із улюблених предметів дітей у школі?

– Про цікаві випадки на уроках кожен учитель може розповідати довго. Мої учні, наприклад, і створюють власні відеокліпи на певні теми, і брали участь у передачі «Школяда» (Українське радіо), дехто веде навіть навчальний відеоблог для підлітків з метою доступно та просто зацікавити однолітків вивченням української мови та літератури та багато іншого. Звичайно, бувають у нас і кумедні ситуації. До речі, у своєму блозі веду рубрику «Усміхнись», у якій, із дозволу авторів, публікую кумедні уривки з їхніх творів (більше на блозі Олесі Калинич читайте за покликанням ТУТ, - авт.). Сподіваюся, уроки української улюблені, адже учні не просто вивчають рідну мову, а часто стають самі ініціаторами цікавих проектів.

Що варто робити, щоб покращувати мовну культуру закарпатців?

– Пам’ятаєте прислів’я «На милування нема силування»? Так от, воно стосується і нас, закарпатців. Якщо будемо намагатися через примус покращити культуру мовлення, то нас зустріне спротив. Але можна йти іншим шляхом – популяризацією грамотності через учнів. Ще в 2015 році зі старшокласниками ми започаткували проект «Будь грамотним!» Суть проекту – сфотографувати рекламне оголошення закладу (магазину, кафе тощо), виправити помилку й прокоментувати її. Результати роботи розміщували в блозі. Звичайно, власники рекламних оголошень по-різному реагували на виправлення: хтось дякував, хтось обуруювався, мовляв, «приватна власність – як хочу, так і пишу» (але, зауважте, байдужим до безграмотності не залишився ніхто). Згодом учні запропонували виправляти помилки в меню кав'ярень (з дозволу господарів). Знайшлися такі власники, які навіть обіцяють знижку за знайдену й грамотно виправлену та обґрунтовану помилку. Оце і є один зі способів боротьби за культуру мови закарпатців.

Ще тільки вчора, 21 лютого, відзначали Міжнародний день рідної мови. Чи стала ця дата для всіх поштовхом замислитись – питання риторичне. Багато українців вважає, що ситуація на Донбасі спричинена, насамперед, мовним розколом нації. Отож, час робити висновки і ще більше любити нашу солов'їну мову.

Юлія МЕДЮХ
для «Закарпатського кореспондента»

Ви зайшли як не зареєстрований користувач!