Як тільки ужгородці вдосталь нафотографувалися з лебедями, на річці з’явилися інші птахи – великі баклани. Тему появи нових пернатих гостей в обласному центрі Закарпаття не оминули майже жодні регіональні засоби масової інформації.
Великі баклани – це птахи, які за розміром удвічі більші за качок. Мають великий розмах крил, а тому можуть піднятися в повітря просто з водойми. Зазвичай, вони живуть на морському узбережжі або на великих річках. Для пернатих важливо, щоб водойми були багаті рибою, адже харчуються баклани виключно нею.
Про птахів на Ужі, через яких в соцмережах пішов неабиякий розголос, «Закарпатський кореспондент» поспілкувався із завідувачем кафедри зоології Ужгородського національного університету, кандидатом біологічних наук Федором Куртяком.
Експерт розповідає: «Баклани є кочовими птахами. Здійснюють невеликі міграції на ті території, які вільні зараз від льоду. Ці птахи харчуються виключно рибою, тому нічим іншим їх підгодовувати не варто».
І хоча в публікаціях місцеві ЗМІ часто позиціонували птахів екзотичною прикрасою Ужа, зоолог зауважує, що баклани не є дивиною на закарпатських водоймах, адже час від часу птахи осідають на водах краю в пошуках їжі. Однак, були періоди, коли навіть єгипетські чаплі прилітали на річку Уж, хоча ті й справді характерні переважно для Нілу.
Наразі в Україні та на Закарпатті, зокрема, загроз для птахів немає. Єдине, сподівається Федір Куртяк, щоб нікому не спало на думку на них полювати. Ще для пернатих гостей Ужа буде несприятливим, якщо річка замерзне. Але навіть тоді, коли це станеться, вони просто перелетять в інше місце. У цьому і полягає кочовий спосіб життя великих бакланів.
У період сильних морозів та заметілей «попередники»-лебеді не витримали несприятливих умов проживання і полетіли в пошуках водойм, вільних від льоду. Федір Куртяк розповідає, що «баклани живляться рибою, а лебеді фільтрують воду, затримуючи залишки водоростів. І тим, і іншим потрібні відкриті водойми. Логіка їхніх невеликих міграцій одна й та сама – пошук доступної води, в якій зможуть харчуватися».
Ще експерт зауважує, що лебедів не варто підгодовувати. Вони фільтрують планктон, зокрема їдять личинки надводних комах. Проте ці птахи живляться, в основному, рослинною їжею, водоростями. Тому годувати, до прикладу, хлібом лебедів не потрібно.
Також зоолог пояснює, що одночасно птахи різного виду добре вживаються на Ужі. Зокрема, дикі качки та великі баклани не конкурують, що пов’язано з способом їх харчування. Розповідає: «Качки є фільтраторами, як і лебеді. Просто останні живляться на більшій глибині, качки ж – переважно на верхніх шарах води. А баклани – це хижаки, тому птахи на Ужі зовсім не конкурують».
Федір Куртяк жартує, якщо ужгородці хочуть допомогти птахам, краще просто їх не займати. Також додає: «У зв’язку з потеплінням в Україну «заходять» нові види живих організмів. Завозяться переважно комахи, рослини, карантинні шкідники, однак птахів, нехарактерних для українських територій, поки не зафіксовано».
Біолог зауважує, що для пернатих усе значно простіше – за несприятливих умов вони просто перелітають у краще місце.