Традиційна страва та особливості її споживання, відомі як «колочавська ріплянка», мають усі шанси отримати статус об’єкта нематеріальної культурної спадщини загальнонаціонального значення. Відповідна кандидатура була розглянута на засіданні Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України.
У засіданні ради взяла участь заслужена працівниця культури України та директорка Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури Ганна Дрогальчук. Вона презентувала культурно-історичну цінність цієї самобутньої місцевої традиції.
Ріплянка — це традиційна страва з картоплі (яку місцеві називають «ріпою»), що є базовим елементом харчового раціону жителів села Колочава на Міжгірщині.
Історично, через високогірне розташування та специфічний клімат, пшениця в цій місцевості не вирощувалася. Саме тому картопля та похідні від неї страви стали для верховинців своєрідним «основним хлібом».
Сьогодні культура приготування ріплянки зберігає свою цілісність: її готують у кожній родині як для повсякденного вжитку, так і для особливих ритуальних подій, зокрема весіль, хрестин, храмових свят та поминальних обідів.
Популяризацією страви займаються системно: з 2013 року в Колочаві щорічно проходить автентичний «Фестиваль ріплянки». Також цей елемент культури презентують на всеукраїнських заходах, зокрема на фестивалі «Жива спадщина».
Що стосується інституційного статусу, то ще у 2018 році традицію приготування ріплянки в селі Колочава офіційно внесли до Регіонального переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Закарпатської області.
Після остаточного затвердження Міністерством культури України колочавська ріплянка стане п’ятим представником Закарпаття в Національному переліку НКС.
Наразі до цього престижного списку вже включено «Ізянське лозоплетиво» з Хустщини.
Також національне визнання отримала «Гуцульська коров’яча бриндзя» з Рахівщини.
У переліку також значиться традиційне свято «Міра», пов’язане з обрядовим випасом худоби.
Крім того, статус об’єкта національної спадщини має традиція варіння сливового леквару, що походить з Берегівщини.
Очікується, що включення ріплянки до загальнонаціонального переліку сприятиме подальшому збереженню та популяризації унікальних гастрономічних традицій регіону.