Критична небезпека цього шкідника полягає в діяльності його личинок, які прогризають складні зигзагоподібні канали в лубі та заболоні під корою. Це повністю перекриває циркуляцію життєво важливих поживних речовин і води, через що дерево зазвичай гине протягом лише двох або трьох років після першого зараження.
Ясенева смарагдова златка належить до групи стовбурових комах-шкідників, які можуть атакувати як абсолютно здорові, так і вже ослаблені дерева, що завжди призводить до їхньої загибелі. Найбільший удар припадає на ясен, певні види в’язів та горіх. Крім того, комаха пошкоджує інші листяні породи, зокрема тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу та ліщину.
Природним ареалом проживання смарагдової златки є Корейський півострів, північно-східна частина Китаю та територія Монголії. У цих регіонах жук переважно заселяє місцеві види ясенів, зокрема китайський та маньчжурський, а також деякі інші дерева.
У середині 90-х років минулого століття шкідника випадково завезли до США та Канади разом із пакувальним матеріалом із Китаю. Вже за кілька років це спричинило масове вимирання понад 20 мільйонів дерев різних видів ясенів, попри значні державні витрати на дослідження та боротьбу. Згодом смарагдова златка проникла майже в усі країни Європи, включаючи Україну, що ставить під загрозу існування ясеня як виду, а також багатьох грибів і безхребетних, які залежать від цієї породи.
Вперше на території України присутність ясеневої златки була зафіксована у 2019 році в Луганській області. Попри запровадження суворих карантинних заходів та радикальних методів боротьби, комаха змогла поширитися на Київщину у 2023 році. Вже у 2026 році шкідника виявили в Закарпатській області, зокрема в Ужгороді, що призвело до встановлення карантинного режиму в радіусі 100 км навколо уражених районів.
Що це за небезпечна комаха? Ясенева смарагдова златка має характерну клиноподібну форму тіла з кольором від смарагдово-зеленого до золотистого, бронзового або фіолетового. Довжина жука становить від 7,5 до 15 мм, а ширина не перевищує 3 мм. Яйця мають овальну форму розміром 1 на 0,6 мм, а личинки можуть виростати до 3 см. Процес лялькування відбувається наприкінці квітня або у травні. Молоді особини протягом двох тижнів прогризають вихідний канал D-подібної форми завширкі 3-4 мм, що є типовим для роду Agrilus.
Шкідник Agrilus planipennis Fairmaire руйнує лісові масиви, польозахисні насадження, а також цінні дерева в міських парках. Значну шкоду завдають як личинки, так і дорослі особини. Імаго живляться листям, тоді як личинки нищать стовбури. В Україні златка може активно розмножуватися при середній температурі +19 градусів і витримувати морози до -30. Комаха руйнує деревину як у живих деревах, так і в заготовленому лісі. Масове розмноження призводить до колапсу цілих екосистем, зміни мікроклімату та втрати біорізноманіття організмів, пов’язаних із ясенем.
Основними заходами профілактики та стримування подальшого розповсюдження ясеневої златки є:
* Ретельний карантинний огляд імпортних лісоматеріалів та дерев’яної тари при ввезенні на територію України.
1. Точне визначення меж заселення насаджень шкідником та проведення обробки відповідними пестицидами.
2. Встановлення постійного нагляду за розвитком популяції, зокрема з використанням спеціальних феромонних пасток бар’єрного типу.
3. Своєчасне вилучення заражених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени чи взимку з обов’язковим подальшим спаленням.
4. Залучення в лісові насадження та охорона птахів-інсектофагів, особливо дятлів, які знищують личинок і лялечок златки під час їхнього зимівлювання.
Спеціалісти відділу фітосанітарних заходів на кордоні Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області: ЮГАС Н.І., АНТАЛОВСЬКИЙ І.М., БЕНДЗА Я.С.