Уж, Латориця, Боржава, Ріка та Теребля вже потрапили у категорію маловоддя, а Верхня Тиса і Тересва підходять до цього порогу. Чому 2026 рік виявився одним з найскладніших, і яку роль грають спека, відсутність опадів та дії влади?
У відкритих руслах залишилися лише камені та широкі смуги гальки, де ще нещодавно текла повна вода. Це не лише ефект фотокадру – офіційна статистика підтверджує, що улітку 2026 року водність більшості карпатських річок скоротилася до мінімального рівня за цей сезон.
За даними Закарпатського обласного центру гідрометеорології, отриманими у відповідь на запит, у червні середня водність основних річок області становила 23‑30 % місячної норми. У липні Уж в Ужгороді опустився до 20 % норми, а Латориця в Мукачеві – до 22 %. На початку другої декади серпня у басейнах Ужа, Латориці, Боржави, Ріки та Тереблі зафіксовано 17‑19 % серпневої норми – офіційний критерій маловоддя.
Стан водності виник не випадково. Дефіцит накопичувався ще з грудня 2025 року: аномальна суха зима не сформувала достатнього снігового заповнення, весняне танення практично не відбулося, а березень‑квітень принесли лише 1‑14 % норми опадів у західних районах і 6‑24 % у центральних і східних частинах області.
Тенденція низької водності спостерігається з 2011 року, а з 2017 року маловоддя (19 % норми і менше) стало майже щорічним явищем.
Ключові цифри: 17‑19 % серпневої норми у зазначених басейнів, 21 % для Латориці на 14 серпня, 23‑30 % у червні.
Відмінність між рівнем води та водністю
Рівень води – це висота поверхні води над умовним «нульовим» пунктом гідрологічного поста. У деяких таблицях можна побачити від’ємні значення, що не означають зникнення річки, а лише вказують на геодезичну точку відліку.
Водність вимірюється як витрата води (кубікометри в секунду) і порівнюється з багаторічною середньою нормою для конкретного місяця. Це більш точний показник поточного стану річки.
Маловоддя – це стан, коли водність падає до 19 % норми і нижче, що значно ускладнює забезпечення потреб у водних ресурсах. Показники 20‑29 % відносяться до близьких до маловоддя значень, а 20 % вважається критичним порогом для Ужа.
Показники у червні‑ліпні 2026 р.
У червні середня витрата води у чотирьох ключових постах склала лише 23‑30 % місячної норми. Уж у Ужгороді впав до 1,70 м³/с, Латориця в Мукачеві – до 3,30 м³/с, Тиса у Вилоку – до 33,8 м³/с, а Тиса в Рахові – до 5,81 м³/с.
У липні Уж і Латориця продовжували втрачати об’єми, тоді як Тиса у Вилоку та Рахові трохи підняла свою витрату, проте залишилась нижче половини звичайної липневої норми.
Як 2026 рік відрізняється від попередніх
Літо 2025 року було також сухим, проте на початку року запаси води були значно вищими (103‑147 % норми у січні). У 2026 р році уже у грудні 2025 р. спостерігалося лише 36‑56 % норми, а у січні 2026 р. – 57‑67 %.
У 2024 р. травневі показники коливалися в межах 38‑48 %, а у 2020 р. під час паводків середня водність досягала 185‑296 % норми. Це підкреслює, що низька водність і ризик різких підйомів можуть співіснувати в одному році.
На рівне України літо 2026 р. також виявилось екстремальним: у річках Дністер, Орава, Ріка, Віча, Тур’я, Західний Буг та Південний Буг рівні води впали нижче мінімальних за весь період спостережень.
Причини низької водності
Кілька факторів створили поточну кризу.
Теплий і сухий початок зими
У грудні 2025 р. температура була на 3‑4 °C вище норми, а опади склали лише 17‑28 % місячної норми. У лютому 2026 р. температура перевищувала норму на 2‑4 °C, і відливи не дозволили накопичитися сніговому покриву.
Незначне весняне водопілля
Танення снігу, яке зазвичай забезпечує стартовий водний запас, у 2026 р. склало практично нуль. Максимальні рівні у березні‑квітні були на 0,2‑5,5 м нижчими за середньоантичні maxima.
Недостатність опадів у березні‑квітні
У західних районах випало лише 1‑14 % норми опадів, у центральних і східних – 6‑24 %, що склало 8‑35 мм. Водність у березні впала до 29‑53 % норми, у квітні – до 15‑28 %.
Локалізовані літні зливи
Короткочасний дощ підвищував витрати лише на декілька годин і не зміг поповнити весь басейн.
Висока температура і випаровування
Постійне підвищення температури збільшує випаровування з ґрунту, рослинності та відкритих водних поверхонь, поглиблюючи дефіцит у сухі дні.
Чи пов’язано це зі зміною клімату?
Один сезон маловоддя не може однозначно довести зв’язок зі зміною клімату, проте спостережувана комбінація – тепліші зими, слабкий сніговий покрив, відсутність весняного водопілля, довгі посухи та інтенсивне випаровування – відповідає механізмам, які підсилює потепління.
Європейський дослідницький центр 12 серпня повідомив, що дефіцит опадів і повторні хвилі спеки посилили посуху в Європі. Чотири великі річки – Луара, По, Рейн і Дунай – у серпні впали до рекордно низьких рівнів.
Наслідки маловоддя
Зменшений потік води ослаблює розведення забруднювальних речовин, підвищує температуру мілководд і обмежує середовище для водних організмів. Це призводить до погіршення якості води, особливо у рівнинних річках.
Для промислових і сільськогосподарських користувачів зменшений водний ресурс обмежує можливості зрошення, рибного господарства і рекреації. Ужгородське водоканальне управління вже закликало мешканців правобережної частини економно використовувати воду та повідомило про можливе скорочення нічного постачання.
Що може зробити влада
Бюджетне управління водними ресурсами (БУВР) Тиси контролює гідрометрику, а Держводагентство може тимчасово обмежувати спеціальне водокористування. У серпні 2026 р. наказом № 123 від 5 серпня встановлено обмеження на споживання води у період з 5 по 15 серпня.
Крім того, план управління басейном Дунаю (2025‑2030 рр.) передбачає будівництво та реконструкцію очисних споруд, відновлення гідрологічного режиму, захист заплав і підвищення ефективності водозаборів.
Прогноз до кінця серпня
За оцінками ЦГМ, до 25 серпня швидке відновлення водності не очікується. Маловоддя у Ужі, Латориці, Боржаві, Ріці та Тереблі може продовжуватись або поглиблюватись, а Верхня Тиса і Тересва – наближатися до критичних значень.
Прогнозовані легкі дощі 18, 20 та 24 серпня не повинні суттєво змінити баланс, хоча можуть трохи уповільнити спад.
Тривалий відновлювальний процес потребує не однієї зливи, а цілісної серії ефективних опадів, поновлення вологості ґрунту та підземного живлення річок.
Як слідкувати за розвитком подій
Наступні тижні покажуть реальну динаміку через чотири групи даних: середні добові та декадні витрати води, кількість і розподіл опадів, нові рішення Держводагентства щодо спеціального водокористування та показники якості води.
Літо 2026 р. вийшло за межі звичайної сезонної межі, підкреслюючи вразливість карпатського гідрологічного режиму після безсніжної зими та кількох сухих місяців. Дожді можуть тимчасово повернути воду в русла, проте довгострокові заходи мають забезпечити краще збереження вологи, зменшення втрат і підвищення стійкості до майбутніх посух.