На Закарпатті презентували атмосферну документальну короткометражку, присвячену водяній кузні Гамора. Це підприємство розташоване у селищі Лисичово і є єдиним чинним об’єктом такого типу в Україні. Головна особливість цієї пам’ятки полягає у відсутності штучних енергоносіїв. Увесь механізм працює виключно завдяки силі гірської води, що дозволяє майстрам підтримувати технологію, яка майже не змінилася за останні століття.
Автором стрічки став відомий ужгородський режисер Крістіан Сайлер. Він неодноразово досліджував історію свого краю, проте саме історія Лисичовської кузні стала для нього справжнім творчим викликом.
Режисер зізнається, що навіть після багатьох років життя на Закарпатті він не підозрював про існування такого місця. Відкриття стало для нього потужним імпульсом до створення фільму. Крістіан прагнув розповісти про Гамору широкому загалу та привернути увагу суспільства до унікального об’єкта культурної спадщини, про що він розповів у своєму коментарі виданню Varosh.
Ключовою постаттю у фільмі став коваль Михайло Пилипчинець. Він присвятив розвитку Гамори понад сорок років свого життя і продовжує працювати тут щодня. Пан Михайло зауважує, що попит на традиційне ковальське знаряддя поступово знижується. Масове впровадження сучасних технологій та поява заводського сільськогосподарського інвентарю витісняють ручну працю, роблячи ремесло менш затребуваним.
Процес створення стрічки Крістіан Сайлер забезпечив власними силами. Значну підтримку в організації та знімальному процесі йому надали актори Закарпатського обласного драмтеатру Дмитро та Ангеліна Сньозики. Автори прагнули увічнити це надзвичайне місце у відеоформаті для майбутніх поколінь. Важливою метою було зберегти пам’ять про самого пана Михайла та його надзвичайну відданість справі, яка стала ідейним центром фільму.
Перший публічний показ короткометражної стрічки відбувся під час етнофестивалю Цвіт папороті, який проходив на вихідних. Після прем’єри відеороботу було завантажено на платформу YouTube для вільного перегляду всіма охочими.
Особливості історичної кузні Гамора
Гамора вважається видатною історичною пам’яткою, заснованою ще у вісімнадцятому столітті. Хоча точний час її появи досі залишається дискусійним, об’єкт успішно поєднує функції виробництва та музею. Тут дбайливо зберігають традиції минулого, знайомлячи відвідувачів з унікальним побутом місцевих громад.
Наразі майстри в Гаморі виготовляють близько двадцяти видів продукції. Серед них переважають інструменти для обробітку ґрунту: леміші, мотики, лопати та навіть підкови. Ця унікальна кузня-музей внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, що підкреслює її величезну цінність для нашої історії.