Закарпатські волонтери шиють для військових сучасні ноші. Зараз в області використовують – брезентові, з дерев’яними ручками. Вони важкі і не практичні. Активісти знайшли в Інтернеті ескізи легких і вже виготовили перші зразки.

Автор ідеї – волонтерка Наталка. Її чоловіка мобілізували. На військових навчаннях зламав ногу. Евакуйовували його на старих ношах.

Дмитро Зотов, офіцер по інженерному облаштуванню державного кордону Мукачівського прикордонного загону впевнений, що виносити поранених на таких ношах складно: “Вони з дерев’яними ручками, вони досить важкі, вони якщо дощ, вони промокають, брезент намокає, природно вага їх різко збільшується, плюс, навіть якщо не дощ, кров і так далі”.

Наталія в Інтернеті стала шукати більш сучасні аналоги. Натрапила на американські військові ноші. Вони компактні й легкі.

Наталія Зотова: ”Ці носилки ще чим зручні, тут можна пораненого одній людині тягнути, вони мають біля голови і біля ніг ще ручку, тобто, якщо наприклад нема кому допомогти, ти хапаєш, впираєшся ногами в землю і ти тягнеш пораненого”.

Довго волонтери підшукували матеріал, з якого виготовляти пристрій. Вирішили використати тент – він легший за брезент, водонепроникний, легко чиститься. Окрім того – безкоштовний. Його волонтерам дали підприємці.

Алла Гришкова розповідає, що шити такі ноші складно: “Напевно 5-6 годин ми шили. Тому що, от ми пробуємо матеріал, це гума і дуже важко його під лапку машинки просувати, тому дівчата ось так ось складали, щоб можна було просувати і в основному вся робота ось на цих кріпленнях, де хрест на хрест ми прошивали, тут досить трудомісткий процес”.

Ці ноші легко складаються, займають небагато місця і витримують вагу до ста кілограмів. Перших шість – уже передали військовим. Зараз почали шити іще 30.