На початку минулого століття місто Ужгород було частиною Австро-Угорської імперії. Із майже 17 тисяч мешканців міста, значна частина були євреї: хасиди та ортодоксальна спільнота. У їхньому користуванні були лікарня, школа та банк. А в 1904 році єврейська громада збудувала велику хоральну синагогу.
Після понад століття будівля синагоги на березі річки Уж відома в Україні та за її межами як Закарпатська обласна філармонія — з унікальною акустикою та частково збереженою автентичною архітектурою.
Нещодавно адміністрація філармонії відновила екскурсії будівлею: тепер її можна відвідати щодня, коли немає концертів, з 14:00 до 17:00, лише за 50 гривень. Під час екскурсії відвідувачам розповідають про історію споруди, а також показують унікальні елементи інтер’єру, що збереглися за понад століття. Ще демонструють головний скарб філармонії — найбільший орган Закарпаття.
Історія будівництва синагоги
Синагогу збудували у 1904 році для місцевої єврейської громади, яка на початку ХХ століття була однією з найвпливовіших в Ужгороді. Під будівництво громада отримала престижну ділянку на березі річки Уж. Проєкт розробили угорські архітектори Дюла Папп і Ференц Саболч.
На будівництво будівлі витратили близько 200 тисяч крон, що тоді було еквівалентно 60 кілограмам золота.
— Через близькість річки будівельникам довелося застосовувати новітні для того часу технології: фундамент встановили на палях, забитих у ґрунт, — розповідає працівниця філармонії, екскурсоводка Антоніна Кокіш-Мельник.
Використовували італійську цеглу, червоне дерево, мармур та місцевий закарпатський камінь.
Будівлю зорієнтували так, що її головний вхід звернений на захід.
Інновації та деталі інтер’єру
Споруда вражала містян та туристів не лише зовнішнім виглядом, а й технічними рішеннями.
— На той час тут уже були проведені світло, вода і каналізація. Навіть був підігрів підлоги. Через товсті стіни прокладали ізольовані труби, внизу працював котел. Для початку ХХ століття це були дуже сучасні технології.
Синагогу будували як хоральну, тобто призначену для спокійної молитви та співу.
Чоловіки заходили до будівлі через центральний вхід, а жінки з подвір’я піднімалися одразу на балкони другого ярусу — для них був зроблений спеціальний вхід зі сторони річки.
Центральний купол у мавританському стилі понині залишається однією з головних окрас будівлі.
— Нам пощастило, що купол зберігся оригінальним. Коли він був відкритий, сонячне світло проходило крізь вітражі й заливало весь простір, тож потреби у додатковому світлі не було.
Особливу цінність мають і декоративні арабески — складний ліпний орнамент, що прикрашає внутрішній простір будівлі.
Від синагоги до філармонії
Під час Другої світової війни угорська влада депортувала більшість єврейського населення Ужгорода.
Будівля синагоги пережила руйнування єврейських сакральних будинків за часів Другої Світової війни.
— Через зневажливе ставлення до будівлі вона опинилася в критичному стані — з’явилась велика тріщина на фасаді, ґрунтові води підмивали фундамент, почали руйнуватися стіни.
У 1947 році радянська влада передала будівлю Міністерству культури УРСР.
— Реконструкція тривала близько десяти років. Внутрішній простір перебудували, додали сходи та службові приміщення, знищили вівтар, а будівлю «адаптували» до концертної діяльності.
Найбільший орган Закарпаття
У 1974 році у філармонії встановили великий концертний орган чеської фірми Rieger-Kloss.
— Орган потребує постійного догляду. На звучання інструмента впливають температура, вологість, навіть зміни погоди.
За окремою домовленістю, зокрема для екскурсійних груп, відвідувачі можуть послухати гру на органі у виконанні органістки Закарпатської обласної філармонії Катерини Гажо.
Для запису екскурсійних груп можна звернутися до адміністрації Закарпатської обласної філармонії у соціальних мережах або за телефоном: 095 163 95 33.
Адміністрація філармонії дуже цінує кожного відвідувача і сподівається на нові зустрічі.