Закарпатське місто Виноградів на п’ять днів перетворилося на простір глибокого культурного обміну та пошуку локальних точок сили. Тут відбулася весняна школа Малих центрів світу, організована фундацією Пограниччя. Головною метою заходу стало опрацювання травм минулого та розвиток культури діалогу, що ґрунтується на філософських працях польського мислителя Кшиштофа Чижевського. На цей інтелектуальний захід з’їхалися активісти з різних куточків України, зокрема з Донеччини, Харківщини, Львівщини та Полтавщини, щоб разом дослідити, як створювати живі та стійкі спільноти в умовах війни.
Концепція Малих центрів світу передбачає, що навіть невелика громада може стати значущим центром культурного життя та співпраці. Вероніка Чижевська-Понциплюш, директорка фундації, наголосила на важливості довіри як фундаменту будь-якої соціальної взаємодії. Програма школи поєднала теорію з практикою: учасники відвідали лекції Євгенії Нестерович про сталі партнерства та Марії Тайх про метафори культури. Під керівництвом Юлії Костеревої слухачі розробляли власні маніфести, визначаючи місію своїх ініціатив. Росана Тужанська з видання Varosh поділилася досвідом екосистемного підходу, де розвиток громади відбувається через постійну взаємодію людей та інституцій.
Практична частина навчання передбачила занурення в автентичний простір Затисянщини. Учасники відвідали село Королево, де Олександр Ковалевський розповів про виклики прикордонного туризму, а також дослідили архітектурні пам’ятки в селах Черна та Новоселиця. Особливий відгук викликали історії учасників: Ліна Дегтярьова працює над збереженням історичного цвинтаря в Ужгороді, Крістіна Шевченко прагне відродити громаду рідного міста Нью-Йорк на Донеччині, а Світлана Новікова з Полтавщини створила мандрівну школу Між травами і словами. Ці приклади довели, що локальна діяльність, незалежно від масштабів, є вирішальною для збереження національної ідентичності та пам’яті.
