Коли мова заходить про Ужгород, більшість туристів уявляють собі звичні маршрути: Корзо, Капітульна, набережні та Ужгородський замок. Проте справжній характер міста ховається у місцях, які не потрапляють до класичних туристичних путівців. Саме там можна відчути інший Ужгород: тихіший, глибший і значно цікавіший.
Готель «Інтурист-Закарпаття»
Готель «Інтурист-Закарпаття» на перший погляд може здатися не тим місцем, яке очікуєш побачити у туристичній добірці. Побудований у 1979 році, він є зразком пізнього радянського модернізму і ніби випадає з романтизованого образу «старого Ужгорода». Але саме в цьому його цінність.
Власник не надто дбає про об’єкт і не вкладає гроші в розвиток. Можливо, саме тому тут багато що збереглося. Будівля, звісно, у поганому стані, але з архітектурного погляду можна побачити оригінальні елементи такими, якими вони були колись.
Свого часу «Інтурист-Закарпаття» був важливим культурним і соціальним центром. У готельному ресторані відбувалися події, зустрічі та заходи, а сам готель приймав гостей високого рівня.
Особливої уваги заслуговує тераса другого поверху — простір з атмосферою, що поєднує минуле і сучасність. Тут проходять виставки, які добре відображають живу мистецьку сцену Ужгорода.
Нині на постійній основі в готелі діє резиденція сучасного мистецтва «Вибачте, номерів немає». В умовах війни, коли до міста приїхало чимало митців, цей мистецький осередок набув особливого значення.
Адреса: площа Кирила і Мефодія, 5.
Площа Лаборця та вулиця Загорська
Площа Лаборця має досить цікаву історію. Закладена у 1930-х роках, це невеликий сквер у садовому стилі серед приватної забудови. Тут немає туристичних натовпів, і саме це робить місце особливим.
Поруч з площею Лаборця — вулиця Загорська, яка продовжує архітектурну історію міжвоєнного періоду. Частина будинків тут з’явилася ще за Чехословаччини.
Провулки в історичному центрі міста
Провулок біля винарні Čopak Wine на вулиці Волошина — приклад того, як маленький простір може поєднувати одразу кілька сенсів. Останніми роками він став точкою тяжіння для творчих подій.
Варто згадати і про провулок Ботанічний, що прилягає до центральної частини міста. Він розташований поблизу Ужгородського ботанічного саду — одного з найстаріших ботсадів України.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці на Православній набережній
Церква Покрови, збудована у 1930-х роках, може здатися менш помітною на фоні більш відомих храмів міста. Втім, вона відкриває важливу історичну сторінку Ужгорода.
Сьогодні це діюча православна церква, в якій регулярно проходять богослужіння. Відвідати храм можна щоденно.
Простір довкола храму продовжує Православна набережна — одна з найвпорядкованіших і водночас найцікавіших з історичного погляду набережних міста.
Військовий цвинтар та єврейське кладовище
Ужгород і загалом Закарпаття часто описують як місця, де різні національності та культури завжди жили поруч у відносній злагоді.
Єврейське кладовище нагадує про велику єврейську громаду, яка колись була невід’ємною частиною Ужгорода.
Військовий цвинтар — місце поховань солдатів Австро-Угорської імперії та військовополонених російської армії.
Озеро «Кірпічка»
Важливим природним доповненням міського середовища є озеро Кірпічка. Ця штучна водойма виникла на місці колишнього кар’єру.
Хоч озеро відносно невелике, проте воно є важливою частиною зеленого простору мікрорайону.
Сьогодні Кірпічка використовується переважно як рекреаційна зона.
Ужгородський кар’єр
Ще однією цікавою місциною є Ужгородський кар’єр, розташований на околиці міста.
Після припинення видобутку частину кар’єру почали заповнювати підземні й дощові води.
Сам кар’єр має виразний рельєф із крутими схилами та уступами.
З верхніх частин кар’єру відкриваються панорами на долину річки Уж та навколишні житлові райони.
Текст: Андріана Катона