Cвято Віри, Надії, Любові і Софії традиційно відзначають у кінці вересня. Це важлива дата в церковному календарі для всіх православних християн.
Це День пам’яті мучениць, який відзначають щороку 30 вересня. Віра, Надія, Любов і матір їх Софія жили в 2 столітті нашої ери в Римській імперії.
Відомо, що Софія була родом з Мілана. Вона рано овдовіла, після чого перебралася в Рим. Своїх дочок Софія виховувала в християнській вірі і навіть дала їм імена на честь головних християнських чеснот – Віра, Надія і Любов. У той час римська держава жорстоко переслідувала віруючих у Христа.
Маленьких дівчаток (старшої Вірі тоді було всього 12, а молодшій Любові лише 9) заарештували, піддали катуванням, а потім убили на очах їх матері.
Сама Софія померла на наступний день біля могили своїх дочок. За все пережите Віра, Надія, Любов і матір їх Софія були зараховані до лику святих, і сьогодні завдяки молитвам до них відбуваються чудеса.
Багато дівчат з іменами Віра, Надія, Любов і Софія відзначають іменини саме 30 вересня. Але в церковному календарі є і інші святкові дати, пов’язані з цими іменами.
Дні Ангела для Віри: 26 лютого, 14 червня, 30 вересня, 14 жовтня, 15 грудня, 31 грудня.
Дні Ангела для Надії: 14 березня, 20 березня, 30 вересня, 21 жовтня.
День Ангела для Любові: 30 вересня.
Дні Ангела для Софії: 28 лютого, 1 квітня, 4 червня, 17 червня, 14 серпня, 30 вересня, 1 жовтня 29 грудня, 31 грудня.
Свято має свої незвичайні традиції. Можливо, вони комусь здадуться застарілими, але від цього суть їх не зміниться.
30 вересня раніше називали “бабиним святом”, який починали з плачу. Тоді вірили, що ранок цього дня всі жінки повинні починати з гучного плачу, який служить своєрідним оберегом.
Сльози в народній традиції – це не тільки вираз природного горя або смутку, але і форма ритуальної поведінки. І так шанували матір дівчаток Софію, яка померла в трагічній агонії за дочками.
Якщо 30 вересня оплакати всіх своїх близьких і свою власну долю, то протягом року нічого поганого не трапиться. Також раніше в селах влаштовувалися “сільські святці”, коли молодь збиралася, щоб на інших подивитися і себе показати.
Заміжні жінки в цей день навпаки, щоб забезпечити спокійну атмосферу в домі, купували в церкві три свічки, з яких дві ставили там же, в храмі, перед ликом Христа, а одну приберігали для будинку. Опівночі її треба було встановити в середині хлібного короваю, спеціально для цього виставленого на стіл, запалити і вимовити цілих 40 разів поспіль заповітні слова про те, щоб будь-яке зло зникало, а спокій в родині прибував. А вранці нагодувати тим хлібом домочадців (тільки їх і нікого зі сторонніх, навіть гостей) і ні в якому разі не викидати ні крихти.
У День Віри, Надії і Любові здавна люди помічали прикмети, щоб судити про найближче майбутнє. Віра, Надія, Любов і матір їх Софія завжди багато розповідали слов’янам.
30 вересня вважається небезпечним і нещасливим днем. У цей день жінка повинна виплакатися з ранку про себе, про свою жіночу долю, про рідних і близьких, про свій будинок для полегшення душі.
Вінчання, заручини і весілля 30 вересня не проводять – погана прикмета. Жінкам не слід сьогодні займатися домашніми справами.
Народні прикмети говорять, що цей день завжди холодний, і дощитиме. Після Віри, Надії, Любові починаються перші заморозки. Якщо полетять журавлі в цей день, то на Покрову буде мороз, а ні, то зима буде пізніше. Зазвичай слідом журавлів кричали: “колесом дорога”, для того, щоб навесні вони знову повернулися в рідні місця.
Якщо в цей день пішов дощ, буде рання весна. На Віру, Надію, Любов сватаються, а на Покрову весілля грають.
Прийнято вважати, що ікона Віра, Надія, Любов багато в чому допомагає, якщо до неї звернутися зі щирою молитвою.
Через цю ікону звертаються до святих із проханням про створення і збереження сім’ї. Вона допомагає тим, хто хоче мати дітей.
Заміжні жінки з дітьми моляться перед іконою про здоров’я всіх членів сім’ї, про одужання дитини, про позбавлення від жіночих хвороб і захворювань суглобів. Ікона допоможе пережити важку втрату, після молитви перед нею люди позбувася скорботи і печалі.
Проведіть цей день у колі сім’ї.