Каталог артефактів із замкової церкви Святого Юрія: історія та знахідки

У Ужгороді видали каталог «Знахідки, які розповідають», присвячений результатам багаторічних археологічних досліджень руїн церкви Святого Юрія на території Ужгородського замку. Видання підсумовує результати розкопок, які тривають із 2018 року, та знайомить читачів із близько 200 артефактами, виявленими під час експедицій Ужгородського національного університету.

Як розповів Володимир Мойжес, археолог і кандидат історичних наук, під час розкопок виявлено сотні, а можливо, й тисячі предметів. Серед них є унікальні речі, що існують в одному екземплярі. Частина знайдених артефактів представлена в окремій експозиції Закарпатського обласного краєзнавчого музею в Ужгородському замку.

Видання «Знахідки, які розповідають» має 172 сторінки й оформлене як колекційний альбом. У книзі використані великі фотографії артефактів, зображення експозиції музею, а також тогочасні портрети й ілюстрації, які допомагають уявити, як саме носили прикраси, хрестики чи елементи одягу кілька століть тому.

Перший наклад каталогу — 200 примірників — видали наприкінці минулого року за підтримки угорських партнерів та Міністерства закордонних справ Угорщини. Його передали в наукові установи України, Угорщини, Словаччини та Польщі. Згодом, через зацікавлення читачів, підготували ще один наклад — уже для широкого продажу.

Що у каталозі

Каталог побудований тематично. У вступній частині йдеться про історію самої пам’ятки та досліджень — із фотографіями розкопок, археологів і студентів, які працювали на об’єкті. Далі видання переходить до окремих категорій знахідок.

Один із розділів присвячений кераміці. Частину предметів археологи знайшли практично неушкодженими, зокрема у криптах XVII століття. Володимир Мойжес припускає, що деякі речі були використані грабіжниками для якихось міцних дезінфікуючих напоїв чи речовин і просто покинути на місці.

Окремо в каталозі описані знайдені під час розкопок кахлі, які колись прикрашали печі в замку.

Також представлені прикраси і деталі одягу — персні, підвіски, завушниці, ґудзики, пряжки та елементи оздоблення. Серед артефактів — і золоті персні з гербовими печатками, і масові декоративні елементи, які, ймовірно, виготовлялися в окремих ремісничих центрах Карпатського регіону.

Окремий блок присвячений зброї та предметам християнського культу. У розкопках археологи виявили шаблі й елементи озброєння, а також десятки натільних хрестиків, вервиць, релікваріїв і релігійних медальйонів. Частина цих предметів, за словами дослідників, походила з Риму або потрапляла до Ужгорода через католицькі ордени.

— Ці речі багато говорять про страхи й переживання людей того часу. Якщо дивитися на символіку медальйонів і хрестів, то видно, що найбільше люди шукали захисту від хвороб, епідемій, чуми, холери. Це були не просто прикраси, а фактично обереги, — каже Володимир Мойжес.

Завершує каталог нумізматична колекція — монети XII–XVIII століть. Частину з них знайшли у похованнях, інші могли бути втрачені мешканцями замку під час повсякденного життя.

— Значна частина знахідок — це монети Сигізмунда Люксембурзького після фінансової реформи та монети Речі Посполитої. Є і абсолютно унікальні речі, наприклад, фенінг із Голландії XIII століття. Для Закарпаття це фактично одинична знахідка, — розповідає дослідник.

Придбати каталог «Знахідки, які розповідають» можна у видавництві Олександри Гаркуші. Наразі вартість примірника становить близько тисячі гривень.

Археологічні розкопки у замковій церкві Святого Юрія

Археологічні дослідження на території замкової церкви планують продовжити вже цього літа під час археологічної практики студентів УжНУ. За словами Володимира Мойжеса, приблизно третина пам’ятки досі залишається нерозкопаною.

— Нас цікавить не тільки сама церква, а й територія довкола. Ми хочемо зрозуміти, чи здійснювалися поховання за межами храму. І найголовніше — ми досі шукаємо найраніший етап існування церкви. Знахідки XII–XIII століть є, але самих фундаментів того часу ми ще не виявили, — розповідає дослідник.

За його словами, пізніші поховання XVI–XVII століть часто руйнували старші шари, через що археологам доводиться буквально по фрагментах відновлювати найдавнішу історію замкового храму.

×

Написати в редакцію