Україна здійснила значний поступ у забезпеченні прав національних меншин, що стало ключовим етапом на шляху до євроінтеграції. Після періоду напруженості, спричиненої змінами в освітньому законодавстві 2017 та 2020 років, Київ реалізував системні зміни. Зокрема, ухвалення Закону про національні меншини у 2022 році та подальші правки у 2023-му повернули право на навчання рідною мовою для європейських спільнот. Це рішення, підтримане більшістю народних депутатів, фактично відновило модель, яка відповідає рекомендаціям Венеційської комісії та вимогам Європейської комісії.
Освітня сфера, що довгий час була центром конфліктів, отримала чітке правове регулювання: угорська мова як офіційна мова ЄС гарантує використання в навчальному процесі поряд із державною. Прагматичний підхід підтверджується і на практиці: поява можливості вищої освіти угорською мовою призвела до запровадження відповідного Національного мультипредметнього тесту. Окрім того, робоча група детально опрацювала 11 пунктів вимог угорської сторони, знайшовши компроміси щодо культурних, гуманітарних та публічних прав громади Закарпаття.
Сьогодні Україна пропонує модель, де рідна мова є базовим правом, а державна — інструментом повноцінної соціальної та професійної реалізації, що є стандартом для Польщі, Словаччини та Румунії. З огляду на нову політичну реальність в Угорщині, Київ закликає до відновлення міжпарламентського діалогу та прагматичного партнерства. Україна вже виконала основну частину роботи, змінивши законодавство та відкривши двері для переговорів, тому тепер настав час для конструктивного кроку з боку Будапешта задля відновлення добросусідських відносин.