Ситуація з безпритульними тваринами в Ужгороді залишається гострою, ставлячи перед громадою питання не лише гуманності, а й загальної безпеки. Попри наявність міської програми регулювання чисельності тварин на 2024-2026 роки, яка передбачає стерилізацію, вакцинацію та чипування, основний тягар допомоги лягає на плечі активістів. Директорка КП «Центр поводження з тваринами» Ірина Азізян зазначає, що за три місяці було стерилізовано близько 120 котів та собак, проте установа не має власного транспорту для відлову, тому тварин привозять волонтери. Це створює значний розрив між офіційними планами та реальною ситуацією, де ефективність системи залежить від особистої ініціативи громадян
.
На Закарпатті також фіксують випадки жорстокого поводження з домашніми улюбленцями, що свідчить про глибокі проблеми в культурі відповідальності. Речниця Нацполіції Наталія Ковальова повідомляє про відкриття кримінальних проваджень на Хустщині, Берегівщині та Рахівщині, де власники обмежували тварин у їжі або завдавали їм тілесних ушкоджень. Водночас організація «UAnimals» працює на національному рівні, рятуючи тисячі тварин із зон бойових дій та адвокуючи законодавчі зміни. Зокрема, вони виступають проти косметичних операцій та утримання собак на ланцюгах, намагаючись інтегрувати принципи гуманності в державну шкільну програму
.
Кожен мешканець може зробити свій внесок у вирішення проблеми, підтримуючи перевірені ініціативи, такі як «Кожен має другий шанс», «4 лапи», «911 Animal Rescue Uzhhorod», «Барбос» або «ЗвірьОК». Волонтерка Дзвенислава Білоног наголошує, що навіть найменша допомога, як-от донат або репост, допомагає знайти тваринам нові родини. Проте, за словами Ірини Азізян, вирішальним фактором мають стати жорсткі законодавчі зміни, щоб покласти край безкарності людей, які викидають тварин на вулицю. Лише через спільну відповідальність та системні реформи Ужгород зможе стати справді pet-friendly містом
.