Перша світова війна залишилася в історії Закарпаття майже забутою сторінкою, витісненою радянською ідеологією та пізнішими національними трагедіями. До 1914 року регіон відомий як Угорська Русь, багатонаціональна провінція Австро-Угорської монархії, де русини-українці потерпали від жорсткої мадяризації. Внутрішній розкол інтелігенції між проукраїнськими, москвофільськими та локальними карпато-руськими поглядами створив підґрунтя для ідентичносної катастрофи, коли регіон опинився в епіцентрі глобального конфлікту.
Війна перетворила мирні карпатські перевали на лінію фронту, де зіткнулися дві імперії, що призвело до масової мобілізації чоловіків у 66-й Унгварський та 85-й Мараморосько-Угочанський полки, а також до репресій проти освічених людей.
Бойові дії на закарпатській землі відзначилися неймовірною жорстокістю, особливо під час зимової операції 1915 року. Російські війська під командуванням генерала Брусилова кілька разів намагалися прорватися через Ужоцький та Верецький перевали, що призвело до кривавих боїв у снігах та морозах. Окремий героїчний слід залишили Українські Січові Стрільці, які вперше за довгий час дали збройну відповідь російському загарбнику.
Окрім фронтових втрат, регіон пережив жахливі цивільні трагедії, як-от катастрофа поїзда у Сваляві, що забрала життя близько тисячі солдатів.
Паралельно з цим австрійська влада створювала концтабори Талергоф і Терезин, куди за доносами відправляли русинів, підозрюваних у симпатіях до Росії.
Війна залишила після себе виснажений край, охоплений голодом, епідемією іспанки та демографічною кризою.
Проте саме крах чотирьох імперій у 1918 році поклав край дев’ятисотлітньому угорському пануванню, відкривши шлях до автономії та подальшого включення регіону до складу Чехословаччини.
Пам’ять про тисячі загиблих, від офіцера Юлія Шварца до безіменних солдатів у масових похованнях, є нагадуванням про високу ціну відсутності власної держави.
Досвід того часу показав, що російська ідея визволення слов’ян завжди супроводжувалася руйнуванням національної культури та церкви.
Сьогодні ці історичні уроки актуальні як ніколи, адже вони підкреслюють незмінність імперських методів агресії.