Літературний ренесанс Закарпаття: 7 найцікавіших книжкових новинок року

Сучасний книжковий ринок Закарпаття демонструє стрімкий розвиток, пропонуючи читачам різнопланові видання від історичних репортажів до авангардного мистецтва. З весни 2025 року і до сьогодні світло побачили особливі праці, що охоплюють як глибоку рефлексію над національною ідентичністю, так і детальний опис регіонального побуту.

Серед найяскравіших новинок вирізняється книга Роберта Мейла Смайлі «Карпатські контрасти», що переносить нас у 1937 рік. Автор описує Ужгород як справжній багатокультурний Вавилон, де гармонійно співіснували русини, угорці, чехи та євреї, а атмосферність розповіді підкреслюють понад сто рідкісних архівних фотографій. Видання стало можливим завдяки зусиллям «Видавництва Олександри Гаркуші», упоряднику Михайлу Марковичу та перекладачці Владиславі Кізман.

Окрему увагу варто приділити творам, що досліджують міську культуру та соціальні міфи. Банди Шолтес у збірці «Ужгородські історії» від видавництва «Фабула» створює іронічний та живий портрет міста через призму побутових пригод його мешканців.

Водночас Лесь Белей у своїй праці «Кощєй смертний» здійснює гострий інтелектуальний аналіз російського імперіалізму, порівнюючи його зі злим чаклуном, що намагається викрасти минуле підкорених народів. Автор, відомий як член НЛО та Асамблеї Митців «Ротонда», детально розбирає механізми руйнування імперських міфів в українському суспільстві. Ще одним проривом став «CODEX» Олекси Манна — перший в Україні невербальний графічний роман.

Ця візуальна одіа, що створювалася п’ять років, базується на вічних сюжетах Борхеса і доступна для передзамовлення через лімітований наклад.

Духовний та історичний виміри регіону розкриваються у метафізичному романі-есе Тетяни Грицан-Чонки «Очима дерева: Свідомість корінням у небо», що вийшло у «Друкарському дворі Олега Федорова».

Авторці, лауреатці премії імені Роберта Бернса, вдалося створити унікальний космогонічний простір, де людське життя осмислюється через образ Древа життя.

Окрім того, значний внесок у збереження пам’яті зробили альбоми Ольги Шумовської та Маріана Токара «Замки Закарпаття» та праця про артефакти середньовічної церкви Ужгородського замку. Завершує цей список розкішний альбом-каталог «Скарби ужгородського скансену», над яким працювала міжнародна група дослідників.

Це видання дозволяє віртуально оглянути 300 найцікавіших пам’яток народної архітектури, не виходячи з власної оселі.

×

Написати в редакцію