Про незрозумілу байдужість земляків висловився закарпатець Ярослав Орос, який не може змиритися з людським нерозумінням:
\”Убили хлопця. Шимона. Кацапи. На Тячівщині. Він народився та виріс на вулиці Гагаріна. Недавно в Углі вбили ще одного хлопця з Углі з вулиці Гагаріна. Цірика. Та, на жаль, дуже побожні люд[е] з вулиці Гагаріна в Углі противляться тому, аби в їхньому селі назвали вулицю на честь хоча б одного з їхніх мною названих героїв, які полягли смертю хоробрих, позаяк в Углі… вірять у совєто-комуністичний космос. Одне слово, я про те, що в горах закарпатських люд[е] вірять лишень у комуно-московський космос.
Мав я сьогодні розмову з головою села Угля Валерієм Феєром. Мужик – класний. Перевірений мною часом і він чує нюхом – чим жиє не лишень Угля, а й увесь грішний світ. Запропонував був пан Феєр перейменувати вулицю в селі на честь одного з недавно полеглих односельців. Але ж щиросердні християни села Угля, які живуть на вулиці Гагаріна, на те категорично запротестували. Ні і ні: «Срати ми хотіли, що вбили Шимона і Цірика з нашої вулиці Гагаріна. Най вони і з нашого села фатьови, а священик у церкві сказав – що вони вороги».
Люблю я Широкий Луг, і не менше Углю. Проте я люблю Широкий Луг та Углю не за кількість узятого там люду. Я зневажаю тамтешню масу, але ж Шимона і Цірика – візьму з собою у ті світи. Звісно, мною названі герої вже там. У позасвітах. Гадаю, мною згадані герої прихилять мене до себе за мою тута щиросердність!
Ага.. Кілька днів тому зробив був я невеличку інспекцію до військового містечка Десна на межі Київщини та Чернігівщини. Що вам скажу, закарпатці, на те, – продовжуйте й далі дурня клеїти. Фестивальте. Веселіться. Північно-східна Україна вам дозволяє.
Цірик і Шимон полягли ж за вас!
Слава Ісусу Христу\”.