Міжнародний проєкт «Зелені скарби Карпат» став значним кроком у розвитку природничої й екологічної освіти на Закарпатті. За рік проєкту сотням дітей були відкриті Карпати, об’єднані десятки фахівців і однодумців. Метою проєкту було не тільки навчити дітей, а й зацікавити їх природою та довкіллям.
Основні активності проєкту розпочались на Закарпатті у квітні 2025 року. Команда вчилася у національних парках Шумави та Баварський ліс, де переймали досвід створення живої та доступної лісової педагогіки.
Старт нового досвіду
Під час навчальних поїздок команда вивчала, як зробити лісову педагогіку живою та доступною для дітей. Також вони прагнули зрозуміти, як зацікавити дітей природою в епоху цифрових технологій.
Людмила Сорока розповідає: “Для нас було важливо зрозуміти, як зацікавити дітей природою, які методики працюють, які ігри справді захоплюють. Ми переконані, що саме через гру, досвід і емоції діти можуть відкривати для себе справжній, живий світ і вчитися відчувати з ним зв’язок.”
Літній сезон відкриттів
Літній сезон став найбільш насиченим періодом проєкту. В Ужгороді проходив природничий табір для дітей «Зелені скарби Карпат». Кожний день табору був новою темою й новими активностями.
Діти досліджували ґрунт, воду, знайомилися з мешканцями водойм, грали в екологічні ігри та квести, багато гуляли і вчилися шанобливій взаємодії з довкіллям.
Координаторка таборів Олена Булина каже: “Головним завданням було не тільки навчити, а й зацікавити дітей. Ми прагнули зробити все так, щоб дітям самим хотілося виходити на природу.”
Паралельно з таборами проходили одноденні походи з підлітками у Рахівському районі. Учасники екоклубу ходили в походи, мандрували Стежками Довбуша, досліджували Карпатський біосферний заповідник.
Також були розроблені 5 одноденних природничих турів для школярів. Загалом було долучено понад 300 дітей та молоді.
Загалом у ході проєкту було розроблено 20 програм, які тестували разом з дітьми. Команда багато коригувала програми, бо тільки з дітьми видно, що справді цікаво, а що ні.
Саме цей практичний досвід згодом ліг в основу головного результату проєкту — методології природничої педагогіки.
Окремо команда проєкту підготувала 25 історій про унікальні місця Закарпаття. Створювали їх так, щоб це були не академічні тексти, а радше запрошення до подорожі.
Природа через очі дітей
Однією з креативних активностей став онлайн-конкурс «Карпатський сторітелінг». Дітям і підліткам запропонували розповісти про Карпати так, як вони це відчувають.
Роботи приходили дуже різні: туман над полонинами, струмок за селом, короткі історії про першу мандрівку в горах. Та всі роботи були про одне — про особисті враження від зустрічей з природою.
— Ми побачили, що діти відчувають природу значно глибше, ніж ми іноді думаємо. Треба лише дати їм можливість висловитися, — каже координаторка конкурсу.
Переможці конкурсу поїхали до Словаччини у табір, де займалися пішими походами, орієнтуванням на місцевості, розпалюванням багаття.
— Нам було важливо, аби діти отримали досвід, який дає практичні навички і впевненість, — зазначає Ольга Павлова.
Поза заняттями було місце і для простих речей: катання на конях, вечори в теплих кімнатах після довгих переходів.
Ековистава для дітей та дорослих
Ще однією творчою історією став проєкт «Чарівний світ Карпат: Уроки Діда Всевіда». Прем’єра вистави відбулася у березні.
Сценарій створила головна режисерка Закарпатського академічного обласного театру ляльок «Бавка» Наталя Орешнікова.
— Ми хотіли, аби вистава про природу була, насамперед, розмовою з нею, — каже Людмила Сорока.
У центрі вистави — мудрий оповідач Дід Всевід, який веде глядачів через запитання і розмову про довкілля.
Для дітей участь у постановці стала і творчим досвідом, і практикою відповідальності: робота з ляльками, пластика, танець, швидкі зміни ролей.
Театр у межах проєкту став ще одним способом говорити з дітьми про довкілля — через образи, дію і гру.
Методика, апробована на практиці
Фіналом року для команди проєкту «Зелені скарби Карпат» стала розробка методології природничої педагогіки.
У посібнику з природничої педагогіки — програми таборів, турів, занять екоклубу, сценарії вправ і квестів, рекомендації для вчителів, гідів, працівників нацпарків.
— Ми прагнули створити щось живе й корисне, що можна брати і використовувати. Щоб це була не книжка «на полицю», а дієвий практичний інструмент для роботи, — говорить Людмила Сорока.
Методологію підготували не тільки у друкованій, але й комп’ютерній та мобільній версіях.
Щоб поділитися напрацьованим досвідом, команда проєкту провела серію тренінгів у різних містах України.
Під час зустрічей презентували методологію та методичні матеріали, розроблені на основі практичного досвіду.
Людмила Сорока каже: метою зустрічей було не тільки проведення навчання, а сформування спільноти людей, які бачать природу як простір навчання.
Програма Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна реалізується в рамках фінансової програми Європейського Союзу на 2021-2027 роки.
Цей матеріал створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ГО “Щасливі діти” і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Дізнайтесь більше про ГО «Щасливі діти» на інстаграм-сторінці.
На правах реклами
