Історія фонтану на Театральній: від розквіту до забуття
Перший водограй міста: урочисте відкриття у 60-х
Театральна площа в Ужгороді колись мала особливу окрасу. Йдеться про фонтан, який з’явився тут на початку 1960-х років. Його встановили на місці великої клумби, що раніше прикрашала центральну частину площі. Місцеві жителі досі згадують, яким пишним було урочисте відкриття цього водограю. Це був перший подібний об’єкт у місті. Справжня новинка.
За словами науковця Милослава Гошовського, подія була дуже знаковою. Фонтан вражав, особливо вночі. Тоді його підсвічували, створюючи неймовірний ефект. Він став магнітом для містян.
Післявоєнна Театральна площа тривалий час була відома своєю круглою квітковою клумбою. А потім у її центрі з’явився цей фонтан. Його архітектура відповідала «класичному сталінському» стилю. Це були кілька великих чаш з арматурою. Одна з чаш мала круглу форму та високі бортики. Типовий зразок того часу.
Короткий період слави: фонтан як серце площі
Кілька років фонтан працював бездоганно. Він швидко перетворився на улюблене місце для відпочинку та прогулянок ужгородців. Архіви зберігають спогади про дітей, які каталися на велосипедах навколо водограю. Або грілися біля нього у спекотні літні дні. У 1960–1970-х роках Ужгород взагалі мав чимало фонтанів. Загалом, у 1980-х їх налічувалося до «кількох десятків» великих і малих. Театральний фонтан відігравав важливу роль. Він освіжав повітря, прикрашав площу. Був її візитівкою.
Та, на жаль, його активне життя виявилося коротким. Вже через кілька років після встановлення почалися проблеми. Спочатку зникла підсвітка. Потім перестав надходити струмінь води. «Нормально він працював всього кілька років», – згадують очевидці. Спочатку зникло світло. Потім зникла вода.
До кінця 1960-х – початку 1970-х років фонтан стояв порожнім. Лише дощі наповнювали його чаші. Вода повільно витікала. У цей період Театральну площу почали частково асфальтувати. Раніше вона була вимощена плиткою. Пам’ять про працюючий фонтан поступово згасала.
Загадкове зникнення: дві версії долі фонтану
На початку 1970-х фонтан на Театральній вже остаточно не функціонував. Фотографії та публікації 1971 року свідчать: силует водограю ще був, але струменів води вже не було видно. Причин його зникнення називають дві.
Колишній міський голова Степан Дьолог, який керував містом у 1970–1979 роках, пригадував: під час укріплення підземних приміщень ресторану «Над Ужем», що розташований поруч, пошкодили водопровідні комунікації. Вода «сповзала» під землю. Міська влада тоді вирішила перенести фонтан до Комсомольського парку, нині відомого як Боздошський. Але там його так і не змонтували. Він просто лежав.
Інша версія – це усний переказ архітектора Володимира Лезу. За його словами, на початку 70-х Ужгород відвідала міністр культури СРСР Катерина Фурцева. Побачивши фонтан на Театральній поруч із річкою Уж, вона нібито зауважила, що це занадто велика розкіш для маленького міста. Натякнула на марнотратство. Керівництво сприйняло ці слова буквально. Фонтан на площі вирішили демонтувати. Просто прибрати.
Бетонну чашу з Театральної площі довгий час можна було побачити в Боздошському парку. Там її просто покинули. Згодом ця конструкція також зникла. За словами В. Лезу, той фонтан «так і не був надто особливим». Це був типовий «сталінський» водограй, один із тисячі подібних по всьому Радянському Союзу. Нічого унікального.
Думки ужгородців: ностальгія проти прагматизму
Спогади очевидців та фахівців про фонтан збереглися різними. Старші мешканці згадують його з теплою ностальгією. Милослав Гошовський, який усе життя прожив на Театральній, розповідав, як діти бігали та каталися навколо фонтану. Він дарував прохолоду влітку. Був справжньою окрасою площі. Її душею.
Подібні настрої панують і серед багатьох інших містян. Десятиліттями вони вважають фонтан «найбільш вдалим оздобленням Театральної». Це їхня спільна думка. Однак існує й критичне бачення. Архітектор Володимир Лезу не приховував свого ставлення. Фонтан здавався йому нудним. Типовим зразком радянської монументальщини. «Якийсь типовий сталінський фонтан», – казав він. Його демонтаж Лезу пояснював не лише словами міністерки, а й банальною непридатністю до подальшої експлуатації. Просто зносився.
Щодо сучасних мешканців, то активістів, які б виступали за чи проти демонтажу, джерела не згадують. Проте в місті досі не вщухають розмови. Йдеться про повернення фонтану. Навіть місцева преса констатує: «знову ходять розмови» про необхідність змін на площі. Зокрема, про повернення водограю. Багато хто досі вважає його найкращим рішенням.
Плани відродження: від “сухого” фонтану до інтерактивного водограю
З початком обговорень щодо відновлення Театральної площі з’явилися й конкретні плани щодо фонтану. Головний архітектор Ужгорода Олег Боршовський (або його команда) у грудні 2021 року заявляв: реконструкція враховуватиме й водограй. Скульптуру вирішили зробити «сухою». Тобто без чаш. На зразок водограю на площі Народній. Там струмені води б’ють прямо з бруківки. Люди можуть ходити поміж них. Це сучасне рішення.
Ідею відновити водограї на Театральній підтвердили й у 2022 році. Тоді передбачали закладення бюджету на проєктні роботи та тендер. У жовтні 2025 року відбулися громадські обговорення. Новий проєкт площі Театральної представили містянам. Серед інших змін архітектори запропонували відновити фонтан у сучасному вигляді. Втілити його як інтерактивний «пішохідний» водограй. Це означає: струмені води подавалися б по всій підлозі басейну. На одному рівні з усією площею. Без великої чаші. Діти та дорослі змогли б бігати у воді. Охолоджуватися. Справжня розвага.
Такий «ігровий» фонтан, на думку авторів проєкту, буде простішим у догляді. Він не накопичуватиме брудну воду. І буде дуже привабливим для публіки. Дасть більше бризок та прохолоди на площі. Це важливо для літа.
Усі ці пропозиції – від сухого фонтану до сучасного басейну-водограю – свідчать про одне. Ідея фонтану на Театральній площі не зникла з ужгородських планів. Міська влада та місцеві архітектори відкрито обговорюють можливість. Повернути воду на центральну площу міста. Відродити історичну пам’ятку. У новому, сучасному вигляді.
Театральна “йде під землю”: причини тривожних провалів
Сьогодні площа знову опинилася у центрі уваги. Але привід тривожний. Бруківка біля пішохідного мосту почала провалюватися. Утворюються небезпечні порожнини. Ситуація критична.
Фахівці виявили дві головні проблеми:
- Аварійний колектор: На глибині 4–6 метрів під площею розгерметизувалася труба «Водоканалу». Вона роками підмивала ґрунт. Це стало причиною руйнувань.
- Привиди минулого: Під землею виявили технічні порожнини. Це залишки підвалів та приміщень, які колись обслуговували той самий радянський фонтан. Вони створюють пустоти.
Додатково проблем додав важкий транспорт. Сміттєвози та інші авто, попри заборону, заїжджали у пішохідну зону. Це посилювало навантаження. У лютому 2026 року частину площі навіть довелося відгородити. Існував ризик обвалу підпірної стінки. Це серйозно.
Новий фонтан: “сухий” проєкт та 50 мільйонів гривень
Міська влада запевняє: косметичний ремонт тут не допоможе. Потрібна повна реконструкція. Проєкт розробила львівська архітекторка Ольга Криворучко. Вона відома як авторка оновленої площі Митної у Львові. Має досвід.
Що саме планують зробити:
- «Сухий» фонтан: Струмені води битимуть просто з мощення. Це ідеальне рішення для Театральної площі. Коли фонтан вимкнений, площа залишається рівним простором. Для концертів. Для ярмарків. Це дуже зручно.
- Повна заміна мереж: Колектор та всі пустоти мають бути ліквідовані. Площа більше не повинна просідати. Це запорука довговічності.
- Озеленення та безбар’єрність: Нові лавиці, сучасні ліхтарі. Відсутність бордюрів. Для зручності кожного. Це буде інклюзивне середовище.
Ціна питання за останні роки стрімко зросла. У 2021 році планували вкластися у 21 мільйон гривень. Станом на березень 2026 року мер Богдан Андріїв озвучив значно більшу цифру. Аж 50 мільйонів. Це суттєве зростання.
Коли чекати на зміни: терміни та виклики
Ситуація критична, і тягнути далі нікуди. За останніми даними, ремонт Театральної площі має розпочатися вже у середині березня 2026 року. Роботи триватимуть близько місяця, проте поки що вони стосуватимуться першочергового укріплення підпірної стінки та ремонту колектора.
Чи побачимо ми вже цього сезону новий фонтан — залежить від фінансування, адже частина коштів зараз переспрямовується на потреби оборони. Проте Ужгород чекає: Театральна площа заслуговує на те, щоб знову стати місцем, де грає вода і відпочиває місто, а не де бруківка провалюється під ногами.
Джерело: Ungvar.net