Прогулятися відмінно зберігшимся Ужгородським замком, який має досить заплутану мультинаціональну історію. Перші укріплення стали будувати ще в VII столітті слов\’янські племена білих хорватів, в IX-му він згадується в угорських хроніках, а в 1322 році весь містом перейшов у володіння італійців Другетів (перебудовувався в XVI столітті італійськими інженерами), в 1704 році замок не на довго захопили угорські повстанці, а після поділу Польщі замок перейшов Мукачівської греко-католицької єпархії. Так само є згадки, що в XVI столітті замок реконструювався майстрами з Франції. Зараз же тут затишно розташувалися експозиції обласного краєзнавчого музею. Особливо цікаві колекції музичних інструментів, вишивок, чавунних грубок-буржуйок. Ще обов\’язково придивіться до 36 метровому криниці, який насправді не колодязь, а такий собі секретний вихід з замку в разі облоги. Так само можна сходити в підземеллі подивитися на камеру тортур і піти на дегустацію вина.
– Відвідати закарпатський Музей народної архітектури та побуту. Старі будинки, традиційні господарські будівлі, криниці та триголова дерев\’яна церква чекають своїх відвідувачів.
– Знайти всі міні-скульптури. Їх 27 і розкидані вони по всьому місту. Допитливість і інтернет вам на допомогу.
– Поласувати ужгородським тортиком з ароматною кавою.
– Посміятися в мезеї-корчмі \”Деця у нотаря\”. Це своєрідне джерело української сатири з закапратским нальотом. Обійти потрібно кожен закуток, заглянути в жіночий і в чоловічий туалет, прочитати всі написи на паркані, на відрах, пнях і навіть на могильних хрестах. Єдиний мінус – не дуже зручно добиратися (знаходиться на околиці міста).
– Спробувати справжній закарпатський борграч – це угорський суп, традиційно приготовлений у великому казані з декількох сортів м\’яса, з овочами і спеціями. Такий собі угорський брат борщу.
– По прогулятися найдовшою в Європі липовою алеєю. Сорти дерев підібрані чеськими ботаніками таким чином, що б в період з травня по липень хоча б одне дерево цвіло і пахло.
Читайте також: Найдовша липова алея зацвіла в Ужгороді
– Знайти провулок \”Гірчичне зерно\”. Пам\’ятайте Косий провулок в \”Гаррі Поттері\”? Це його ужгородський родич. Не здивуюся, якщо в одному з магазинчиків тут продають справжню чарівну паличку, а в кав\’ярнях п\’ють гарячий шоколад тролі.
– Влаштувати променад по вулиці Корзо. У перекладі з італійського \”Корзо\” – місце для прогулянок. Будьте уважні, щоб не прогледіти пам\’ятник ліхтарнику дяді Колі, який заслужив цю честь порядної роботою протягом багатьох років.
– Помилуватися вечірнім підсвічуванням моста.
– Відвідати Невицький замок. Але тільки, якщо у вас достатньо часу і сил. Дістатися на громадському транспорті досить проблематично, тому варто відразу взяти таксі (якщо добре попросити таксиста, він може по дорозі вас завезти на затоплений кар\’єр з водою небесного кольору). Від замку залишилися одні стіни, які місцеві розтягують для своїх побутових потреб. Однак вид, який відкривається з руїн, вартий того, що б приїхати.