Свій столітній ювілей відзначила Ніна Попович – видатна ужгородська педагогиня, чий професійний шлях охопив понад три десятиліття. Усе своє життя вона присвятила не лише викладанню німецької мови, але й активній громадській діяльності.
Життєвий шлях Ніни Іллівни Попович розпочався 15 лютого 1926 року в мальовничому селищі Березань, що на Київщині. Її юність припала на трагічні роки Другої світової війни, коли з 1942 по 1945 рік вона була примусово відправлена на роботи до Німеччини. Незважаючи на ці складні випробування, після повернення на батьківщину Ніна Іллівна зуміла завершити середню освіту. Згодом, у 1951 році, вона успішно закінчила Київський державний педагогічний інститут, обравши для себе факультет іноземних мов.
Свою багаторічну педагогічну кар’єру Ніна Іллівна розпочала на Закарпатті, отримавши направлення до Тячівської середньої школи №1, де викладала німецьку мову. У 1964 році її родина переїхала до Ужгорода, що стало новим етапом у її професійному житті. Тут вона продовжувала працювати вчителем німецької мови, передаючи знання учням шкіл №5 та №6, аж до виходу на заслужений відпочинок у 1981 році.
Протягом своєї активної професійної діяльності в Ужгороді Ніна Іллівна не лише викладала, а й обіймала керівні посади. Вона очолювала міське методичне об’єднання викладачів німецької мови, що сприяло підвищенню кваліфікації педагогів. Також пані Попович активно організовувала та проводила відкриті уроки, впроваджувала нові методики. Її внесок був помітним і в долученні до створення сучасного на той час лінгафонного кабінету, що значно покращило умови для вивчення іноземних мов. Крім того, вона брала активну участь у діяльності профспілки.
Навіть після виходу на заслужений відпочинок Ніна Іллівна Попович продовжувала демонструвати свою незмінну активність, залишаючись важливою частиною громадського життя міста. Вона брала безпосередню участь у роботі міської організації ветеранів, де активно підтримувала соціальні ініціативи. Крім того, вона долучалася до діяльності міжнародного фонду «Взаєморозуміння і толерантність», сприяючи важливим гуманітарним та просвітницьким проєктам.
Багаторічна й самовіддана праця Ніни Іллівни Попович була гідно відзначена численними нагородами. За свій внесок у розвиток освіти вона отримала почесні грамоти від міського відділу освіти та профспілки вчителів. Особливим визнанням її трудового шляху стала медаль «Ветеран праці». Сьогодні ювілярка тішиться великою родиною, яка включає сина й доньку, численних онуків та правнуків, продовжуючи свою життєву спадщину.
