На перон залізничного вокзалу в Мукачеві прибули нові переселенці, які шукають прихистку від бойових дій. Цього разу волонтери зустріли Ольгу та її доньку Жанну. Ця маленька родина була змушена покинути рідний Краматорськ через пряму загрозу життю.
Трагічна ніч та порятунок
Життя Ольги та її дитини кардинально змінилося в ніч на 8 лютого 2026 року. Тоді окупаційні війська завдали масованого удару по житлових кварталах. Один із ворожих снарядів поцілив прямо в будинок, де розташовувалася їхня квартира. Помешкання зазнало критичних руйнувань, але мати з донькою залишилися живими.
Під час атаки Ольга отримала поранення. У жінки діагностували сильний забій обличчя та осколкові травми ніг. Проте навіть фізичний біль не зупинив матір у прагненні врятувати дитину. Вони зуміли самостійно вибратися з напівзруйнованої будівлі, забравши із собою найцінніше.
Чотирилапі друзі та шлях на Закарпаття
Разом із людьми до евакуаційного потяга потрапили двоє домашніх котів. Родина категорично відмовилася залишати улюбленців напризволяще в зоні бойових дій. Тварини стали для них живою нагадкою про дім, який вони намагалися зберегти у своїх серцях під час тривалої та виснажливої подорожі.
Організувати переїзд до безпечного регіону допомогли представники гуманітарної місії Проліска. Спочатку евакуйованих доправили до спеціального транзитного пункту в Лозовій. Саме з цього населеного пункту розпочався їхній шлях до західних областей України.
Новий етап життя у Хусті
Після прибуття в Мукачево волонтери забезпечили родину необхідною підтримкою та допомогою з багажем. Соціальні працівники супроводжували Ольгу та Жанну до їхнього нового місця тимчасового перебування. Тепер переселенці облаштовуються у Хусті, де для них підготували належні умови для життя.
Світлини з місця події надали представники організації Проліска Ужгород. Завдяки злагодженій роботі волонтерських груп люди, які втратили власне житло, отримують реальну можливість розпочати все з початку в безпеці.