Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості. Частина I: люди.

Чотири роки великої війни кардинально змінили Закарпаття, зокрема в людському вимірі.

Непоправна і найболючіша втрата — це життя наших військових. Хоча статистика мовчить, Алеї Слави в кожному місті та селищі свідчать про тисячі загиблих краян. Регіон переживає й масову еміграцію. Виїзд близько 300 тисяч місцевих мешканців за кордон став шоком навіть для заробітчанського краю.

Утім, на заміну тим, хто виїхав, Закарпаття отримало сотні тисяч нових мешканців — жителів з інших регіонів, які опинилися тут через втрату домівок у війні. «Нові закарпатці» принесли із собою капітал, нові ідеї та незвичну для краю урбанізацію.

Рахунок загиблих йде на тисячі

Перший заступник голови Закарпатської облради Андрій Шекета каже, що найбільші, наболючіші наші втрати — це люди,particularly ті, хто загинув на фронті.

Волонтер Валерій Попович створив власну «Стіну пам’яті», де збирає фото загиблих на війні хлопців та дівчат. Станом на жовтень 2025-го волонтер на «Стіні пам’яті» вже понад 1500 імен.

Третина закарпатців виїхала за кордон

Близько 300 тисяч місцевих жителів виїхали за кордон з лютого 2022 року. Виїзд людей з регіону сталася через втрату робочих місць, бажання об’єднати сім’ї та уникнути мобілізації.

Обласна депутатка Ірина Мацепура вважає, що люди виїжджають через відсутність роботи, а також через бажання уникнути мобілізації.

«Нові закарпатці»: ким є для регіону сотні тисяч переселенців?

Закарпаття отримало сотні тисяч нових мешканців, які принесли із собою капітал, нові ідеї та незвичну для краю урбанізацію. Але чи стали вони «новими закарпатцями»?

Директорка Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птахи Елла Лібанова застерігає, що треба вживати заходів для того, щоб утримати людей і бізнес після закінчення війни.

Криза робочих рук й клієнти з великими грошима

Людський вимір здобутків та втрат за період повномасштабної війни на Закарпатті — це також робоча сила. Проблеми з кадрами в регіоні були завжди, відтік майже третини місцевого населення значно посилив ці тенденції.

Внутрішні переселенці на Закарпатті — це також нова робоча сила. Але велика кількість людей з інших регіонів приїхали сюди із великими грошима — і це давало відчутний поштовх окремим галузям.

Велика кількість російської мови — вперше з часів радянізації

Однозначно негативний момент, який відзначають наші спікери, — це зростання присутності російської мови на вулицях закарпатських міст.

Андрій Шекета вважає, що велика кількість російської мови — це не просто мовна проблема, а питання ідентичності та лояльності.

Переселенці кардинально змінять місцячу закарпатську політику

Зміна структури населення через війну призведе до кардинальних змін й у політичній ситуації на Закарпатті.

Андрій Шекета вважає, що разом з внутрішніми переселенцями ми отримали кількасот тисяч виборців, з якими тут досі ніхто не працював і, скажімо чесно, працювати не вміє.

Похорон сержанта Василя Фрінцка в Ужгороді 7 лютого. Фото: Ужгородська міська рада

Пагорб Слави в Ужгороді. Фото: Ужгородська міська рада

«Стіна пам’яті». Фото: Галина Гичка

Ірина Мацепура на Re: Open Zakarpattia. Фото: Наталка Радченко

Андрій Шекета. Фото: Наталія Радченко

Елла Лібанова на Re: Open Zakarpattia. Фото: Едуард Крижанівський

Прихисток для переселенців у Нижньому Селищі. Фото: Varosh

Зима в Ужгороді. Фото: Сергій Денисенко

Мама з донькою на березі Ужа. Фото: Сергій Гудак

Інна Пригара. Фото Тетяни Когутич
×

Написати в редакцію