Сьогодні на засідання виконкому Ужгородської міськради прийшли майже у повному складі члени асоціації рекламістів. Тому зібрання почали з їхнього питання.
Продовження терміну дії дозволів на розміщення об\’єктів зовнішньої реклами до 12.11.2019 року мали погодити ТОВ «РІ КУБ» та ТОВ «А.В.П.»., а відмовити у продовженні терміну дії дозволів на розміщення об\’єктів зовнішньої реклами у зв\’язку із порушенням строків подачі заяв трьом рекламним фірмам.
Представник громадськості Олег Пагулич звинуватив ТОВ «РІ КУБ» в несплаті орендної плати і поставив під сумнів декоративність деяких щитів цієї фірми та вимагав всі відповідні документи на це. Претензії Пагулич має до колишньої влади. В.о. директора департаменту міського господарства Олександр Костенчук пояснив, що основа належить громаді, а щити – рекламодавцю. Представник рекламістів роз’яснив, що вони мають всі дозволи на встановлення всіх рекламних площин.
Своє слово сказав і депутат міськради Юрій Беляков: «Я представник колишньої влади. Якщо Пагулич вважає, що турнікети встановлені не правильно – їх всі можна зрізати. Обмежень на турнікети немає в правилах дорожнього руху».
Дискусію закінчила Руслана Натуркач, яка пояснила, що немає чітких норм обмежень рекламістів чи вимог до них. Міська влада лише обіцяє розробити схеми, але до роботи ще не приступали. Згідно чинного законодавства, все в нормі, і не треба переводити одне на одного стрілки, – вважає член виконкому.
На захист рекламістів став і заступник міського голови Ярослав Шафарь, який нагадав, що рекламісти – це платники до бюджету, треба заслухати всі аргументи і голосувати.
Керуючий справами міськвиконкому Олександр Волосянський відправив питання на довивчення.
Нагадаємо, що вирішення цього питання питання тягнеться уже не один місяць, проблему розглядали і депутати міської ради на сесії, проте вихід і досі не знайдено. Члени асоціації неодноразово намагалися знайти спільну мову з міською владою і навіть вийшли на засідання Ужгородського прес-клубу, де запевнили: просять про конструктивний діалог і готові до компромісів, але не до брутального порушення їхніх прав.