Будівлю колишнього палацу Буттлера, що в мікрорайоні Боздош, яку планували внести до об’єктів культурної спадщини, знесли. Про це розповів Томаш Сопко, начальник відділу збереження об’єктів культурної спадщини Закарпатської ОВА. Він пояснив: учора, 30 вересня, працівники департаменту виїхали на місце, щоб зафіксувати будівлю та її стан і, ймовірно, ініціювати процес внесення її до списку об’єктів культурної спадщини, але на місці побачили тільки залишки стін.
— Там немає нічого, тільки десь стирчали залишки стіни і так ми могли зрозуміти, що там була будівля, — сказав Томаш Сопко.
Додамо, поряд веде будівництво житлового комплексу компанія SENSAR Development. Про те, що на території забудови є історична будівля, яку громадськість просить зберегти як пам’ятку, знали:
— Так, ми підняли списки пам’яток, зверталися до юристів, але ніхто не міг показати нам зафіксованого статусу тої будівлі, — сказали у компанії. — Ми розуміємо цінність цих моментів, хоч ми й не місцеві, але хочемо поважати місцеву історію. Неможливо, щоб хтось зруйнував будівлю, яку хотіли зберегти…
У компанії здивовані, що будівлю зруйновано, але чи знають вони, хто її зруйнував, не кажуть.
Картку нововиявленого об’єкта культурної спадщини до департаменту культури ОВА ще 3 вересня цього року подала Тетяна Літераті спільно з організацією Uzhhorod Modernism. Обґрунтували, чому Боздоський палац заслуговує бути збереженим, однак у департаменті документ, зі слів Томаша Сопка, не прийняли, бо там були неточності. Подану вдруге картку розглянули і зібралися з комісією на місце, але замість палацу побачили пустку.
Хто зруйнував будівлю палацу поки невідомо.
Історія палацу Буттлера
Будівля старовинного палацу заховалася серед забудов на території підприємства “Модуль М”, який колись був заводом “Ужгородприлад” на околиці Ужгорода. Почувши про колишній маєток на екскурсії в мікрорайон Боздош, Тетяна Літераті почала пошуки інформації в архівах.
“Ще в радянські часи будівля колишнього поміщицького палацу мала охоронний номер та значилася пам’яткою історії та культури. У документах його датували XVI-XVII століттям, але не згадували, хто міг цей палац побудувати”, — пише вона в статті про палац у серії “Втрачений Ужгород”.
Будівля палацу пережила чимало труднощів з 18 століття. У 20 столітті була вбудована в мережу заводу “Ужгородприлад”, її обклали плиткою. В наш час всередині будівлі вже обвалилося перекриття, але товсті кам’яні стіни ще стояли. Склепіння та оригінальні дерев’яні дверні блоки вказували на незаводське походження будівлі.